Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Мироненка О.В., Мороза В.Ф.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" до Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про скасування рішення, -

В грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" (далі - ТОВ "Глобал-Транс") пред'явило позов до Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області (далі - УПФ) про скасування рішення УПФ № 588 від 24 листопада 2011 року "Про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до відділу Системи персоніфікованого обліку відомостей (СПОВ) на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ТОВ "Глобал-Транс", посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню із огляду на наступне.

Встановлено, що 24 листопада 2011 року відповідачем проведено планову перевірку позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 02 червня 2006 року по 01 листопада 2011 року.

В ході перевірки встановлено, що позивачем подано недостовірні відомості про застрахованих осіб, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за травень 2007 року, квітень-травень 2008 року, серпень-грудень 2010 року. За наведені порушення на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до позивача було застосовано фінансову санкцію за подання недостовірних відомостей до відділу СПОВ на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 12552,10 грн., про що винесено Рішення № 588 від 24 листопада 2011 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що застосування фінансових санкцій УПФ за подання позивачем недостовірних відомостей було здійснено відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 01 січня 2011 року.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що УПФ протиправно винесло рішення № 588 від 24 листопада 2011 року "Про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до відділу Системи персоніфікованого обліку відомостей (СПОВ) на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при відмові в задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області № 588 від 24 листопада 2011 року "Про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до відділу Системи персоніфікованого обліку відомостей (СПОВ) на обов'язкове державне пенсійне страхування".

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.