Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та нарахування пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року,

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим, в якому просив визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим в призначенні пенсії та зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 року про відмову у призначені пенсії за віком по Списку №2. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим щодо відмови в призначені пенсії за віком за Списком №2 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 29 грудня 2010 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 29 грудня 2010 року по 28 грудня 2011 року.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та залишити в силі постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 березня 2011 року ОСОБА_4 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим, додавши до заяви трудову книжку, довідку про заробітну плату, документи про стаж роботи, копію паспорта та ідентифікаційного коду, а також інші документи.

За результатами розгляду заяви позивача від 10 березня 2011 року відповідач ухвалив рішення про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку №2, яке мотивоване відсутністю пільгового стажу 12 років 6 місяців.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність відмови Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки позивачем не було надано уточнюючих довідок про наявність пільгового стажу. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що Херсонське морехідне училище імені лейтенанта Шмідта, згідно з довідкою Херсонського державного морського інституту від 28 липня 2011 року №01-24/2339, не відноситься до категорії професійно-технічних училищ, а тому відповідачем правомірно не зараховано час навчання в цьому навчальному закладі до стажу, що дає право на пільгову пенсію за Списком №2.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки згідно із записами в трудовій книжці позивач в період з 07 листопада 1997 року по 02 травня 2001 року та з 10 липня 2001 року по 20 вересня 2003 року працював на підприємствах на посаді електромеханіка, яка відноситься до Списку №2. При цьому, колегія суддів апеляційного суду, з посиланням на довідку Херсонського державного морського інституту від 28 липня 2011 року №01-24/2339, прийшла до висновку, що період навчання позивача в Херсонському морехідному училищі імені лейтенанта Шмідта, має бути зарахований до пільгового стажу, оскільки на час закінчення позивачем навчання у 1975 році зазначений заклад був професійно-технічним.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що період навчання позивача в Херсонському морехідному училищі імені лейтенанта Шмідта має бути зарахований до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільгову пенсію за Списком №2.

Так, згідно зі ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" до загального трудового стажу, в тому числі до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідних категорій працівників (у тому числі й призначення пенсій за Списками №1 і №2), зараховується час навчання в професійно-технічному навчальному закладі. Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону система професійно-технічної освіти складається з професійно - технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я (ст. 17 Закону України "Про професійно-технічну освіту").

В той же час, з наявної в матеріалах справи довідки Херсонського державного морського інституту від 28 липня 2011 року №01-24/2339, на яку посилались суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, лише вбачається, що згідно наказу Міністерства освіти і науки України №365 від 26 листопада 1996 року Херсонське морехідне училище імені лейтенанта Шмідта перетворено в Херсонський морський коледж, який було ліквідовано наказом Міністерства освіти і науки України №500 від 16 червня 2007 року та на його базі утворено Морський коледж Вищого навчального закладу "Херсонського державного морського інституту".

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують віднесення Херсонського морехідного училища імені лейтенанта Шмідта до професійно-технічного навчального закладу, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування періоду навчання позивача в Херсонському морехідному училищі імені лейтенанта Шмідта, як в професійно - технічному навчальному закладі, до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільгову пенсію за Списком №2, передчасними та такими, що зроблені судами без повного з'ясування усіх обставин справи, які б мали бути підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на наведене, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.