Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Федоров М. О. Малюги Ю. В. Костина А. А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 рокуу справі № 2а/0570/10382/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Норд" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року у справі № 2а/0570/10382/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 03.08.2012 року № 0000461510/13731/10/15-17/1-1-13533086, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 499 215,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, ст. ст. 11, 69, 86, 79, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач проти вимог та доводів заявника заперечує, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Норд" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий, березень 2012 року, складено акт перевірки від 20.07.2012 року № 261/15-17/1-1-13153086.

На підставі акта перевірки відповідачем 03.08.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000461510/13731/10/15-17/1-1-13533086, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 3 499 215,00 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 2 052 587,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 1 012 577,00 грн., за березень 2012 року 434 051,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позову, оскільки податковим органом не доведено допущення позивачем порушень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині встановлення обмеження суми бюджетного відшкодування розміром сплаченого від'ємного значення податку попереднього звітного періоду та необґрунтованістю спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачаться, що ПАТ "Норд" 10.08.2012 року подано до місцевого адміністративного суду позовну заяву про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року у справі № 2а/0570/10382/2012 вказану позовну заяву залишено без розгляду та надано час для усунення недоліків до 03.09.2012 року.

23.08.2012 року позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог.

Ухвалою від 23.08.2012 року Донецький окружний адміністративний суд відкрив касаційне провадження в адміністративній справі № 2а/0570/10382/2012.

Відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З аналізу зазначених положень випливає, що позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову до початку судового розгляду справи, проте за умови відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що провадження у справі не було відкрите на момент подання заяви про зміну позовних вимог, у платника відсутня можливість звернення із заявою в порядку ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, а суду право прийняти відповідну заяву.

Крім того, в порушення ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції взагалі не відображено результати розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог.

Зазначені недоліки призвели до помилкового відкриття провадження у справі, що виключає висновок про законність постановлених у справі судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, що є підставою для їх скасування з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про усунення недоліків поданої касаційної скарги у належний спосіб.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року у справі № 2а/0570/10382/2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.