ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" липня 2013 р. м. Київ К/800/21618/13
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs33406775) )
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Пасічник С.С.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року,
встановив:
У жовтні 2012 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском позивачем строку апеляційного оскарження і відсутності клопотання про його поновлення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі з мотивів неподання позивачем у встановлений судом строк заяви про поновлення пропущеного строку.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
За правилами статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст якої складено у повному обсязі 16 листопада 2012 року. Копію судового рішення ОСОБА_4 отримала 21 листопада 2012 року, що підтверджується розпискою, долученою до матеріалів справи.
Отже, перебіг строку апеляційного оскарження почався 22 листопада 2012 року і з урахуванням вихідних днів закінчився 3 грудня 2012 року.
Згідно з поштовим штемпелем на конверті апеляційна скарга відправлена позивачем (здана на пошту) 1 грудня 2012 року.
За наведених обставин апеляційний суд помилково вважав, що ОСОБА_4 пропустила строк на подання апеляційної скарги, і безпідставно залишив апеляційну скаргу без руху, а після цього - відмовив у відкритті апеляційного провадження з тих самих мотивів.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
Оскільки оскаржену ухвалу не можна визнати законною, то вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:
Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Пасічник С.С.