Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

Борисенко І.В.

Бухтіярової І.О.

Кошіля В.В.

Муравйова О.В.

Приходько І.В.,

розглянувши заяву Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013

у справі № 2270/4841/12 (№ К/800/2309/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд"

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Славутська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області в особі Нетішинського відділення подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - п. 2, 5 та 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (z0233-97) , п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 198.6 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог надає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2009, в якій, на його думку, згадана норма права застосована інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України, наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у ній розглядався, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Також, в обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Верховного Суду України Верховного Суду України від 05.03.2012.

Щодо цього судового рішення колегія суддів зазначає, що до переліку рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, відносяться рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" (697-16) . Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

До зазначених судових рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

1. Відмовити Славутській об'єднаній державній податковій інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 у справі № 2270/4841/12 (№ К/800/2309/13).

2. Ухвала оскарженню не підлягає.