Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 у справі № 2а-1670/1394/11 за позовом ОСОБА_2 до Вищого адміністративного суду України, третіх осіб: суддів Вищого адміністративного суду Горбатюка Сергія Андрійовича, Весельської Тетяни Федорівни, Мороз Лариси Леонтіївни, Смоковича Михайла Івановича, Чумаченко Тетяни Анатоліївни про визнання бездіяльності протиправною,

У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Вищого адміністративного суду України, третіх осіб: суддів Вищого адміністративного суду Горбатюка Сергія Андрійовича, Весельської Тетяни Федорівни, Мороз Лариси Леонтіївни, Смоковича Михайла Івановича, Чумаченко Тетяни Анатоліївни про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 було відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 - без змін.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Вищого адміністративного суду України та його суддів, що полягала у не розгляді заявлених у запереченні на касаційну скаргу клопотань по справі № 2а-45978/09/1670 та неприйняття рішень по заявлених клопотаннях. Тобто позивачем фактично оскаржується бездіяльність суду та суддів, яка пов'язана із здійсненням правосуддя.

Відповідно до ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Крім того, згідно із статтею 55 Конституції України та роз'ясненнями, викладеними Верховним Судом України в п.п. 1,4 постанови Пленуму "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян", до суду можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб органів судової влади, які належать до сфери управлінської діяльності.

Перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб, ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку, є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.

Отже, порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Пред'явлення позову до іншого суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий.

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інтонації, дійшов правильного висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень

За таких обставин, судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 у справі № 2а-1670/1394/11 за позовом ОСОБА_2 до Вищого адміністративного суду України, третіх осіб: суддів Вищого адміністративного суду Горбатюка Сергія Андрійовича, Весельської Тетяни Федорівни, Мороз Лариси Леонтіївни, Смоковича Михайла Івановича, Чумаченко Тетяни Анатоліївни про визнання бездіяльності протиправною - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.