Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня, -

У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.12.2008 позов ОСОБА_2 було задоволено. Визнано бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука неправомірною. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука перерахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену щорічну одноразову допомогу за 2008 рік з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" (107-17) та статтю 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009 апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука було задоволено. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.12.2008 скасовано та ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009 скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог статті 17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Підпунктом 1 пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" була викладена в іншій редакції та визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , щодо викладення в іншій редакції на цей рік статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві органами праці та соціального захисту населення щорічної грошової допомоги, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) були діючими, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, отримана ОСОБА_2 щорічна разова грошової допомоги до 5-го травня у 2008 році в розмірі 310 грн. була нарахована та виплачена управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука відповідно до діючого на той час законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.