ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/92677/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , -
встановила:
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 24.09.2009 позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо перерахунку пенсії. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з мінімального розміру пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині позову було відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області було задоволено частково. Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 24.09.2009 скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 07.07.2010 з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.08.2008 по 24.09.2009. В решті позовних вимог було відмовлено.
ОСОБА_2 подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягає, оскільки рішення апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної пенсії та додаткової пенсії, передбачених статями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Судом апеляційної інстанції було вірно зазначено, що редакції статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині встановлення для інвалідів ІІ групи державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком були відновлені з 22.05.2008, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (v010p710-08) .
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Однак, відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 вищенаведеного Кодексу передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи вищенаведене законодавство та беручи до уваги, що до суду з позовом ОСОБА_2 звернулася 07.08.2009, не заявивши клопотання про поновлення строку, а відповідач у запереченнях на позов наполягав на застосуванні строків звернення до суду, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову в межах річного строку звернення до суду, тобто з 07.08.2008.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга Судді О.І. Гаманко А.Ф. Загородній