Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" було задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області провести у розрахунках корегування збільшеного стажу роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" особам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" зареєстровано виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 18.02.2004, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 186439. Відповідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за лютий, березень 2011 року визначено розмір пенсії та витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель"

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про Пенсійне забезпечення" (1788-12) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Вимогами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у контексті статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колегія суддів вважає, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З матеріалів справи вбачається, що у позивача працювали особи, які зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

При проведенні перерахунку пенсій відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір сум, які підлягають відшкодуванню, переглядається згідно пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, проводиться перерозподіл стажу між підприємствами з урахуванням додаткового стажу та розраховуються нові відсотки частки плати кожного підприємства. Тобто розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається з урахуванням розміру пенсій, призначених відповідно до положень статей 27, 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підвищення, здійсненого відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідачем на підставі наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" документів та за заявами 28 громадян, які після призначення їм пенсій за Списком № 1, працювали у позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (Список 1), що підтверджується копіями пільгових довідок виданих позивачем, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було зроблено, перерахунки їх пенсій. Після здійснених перерахунків, з додаванням пільговому стажу роботи у позивача, розміри пенсій вказаних осіб збільшилися, у зв'язку з чим управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області правомірно було заявлено до відшкодування частку пенсій, збільшених саме за рахунок праці в ТОВ "Рубіжанський краситель".

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.