ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/89267/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2009 та постанову апеляційного суду м. Києва від 10.11.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення сум допомоги до 5 травня, -
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення сум допомоги до 5 травня.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2009 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановою апеляційного суду м. Києва від 10.11.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2009 в частині відмови у зобов'язанні управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком було скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2009 та постанову апеляційного суду м. Києва від 10.11.2011 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Дію вищенаведеного положення Закону було зупинено на 2007 рік, згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V (489-16) , а у 2008 році редакція статті була змінена, відповідно до Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .
Норми законів про державні бюджети на відповідні роки, які зупиняли дію положень частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та змінювали її редакцію, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (v010p710-08) .
Враховуючи вищенаведене, разова грошова допомога до 5 травня у 2009 році повинна була виплачуватися, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки законодавством про державний бюджет України на 2009 роки дія частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не була скасована та не зупинялась.
Отже, оскільки у 2009 році частина 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" була чинною, то щорічна разова грошова допомога до 5 травня повинна виплачуватися органом праці та соціального захисту населення у розмірах, встановлених цією статтею у редакції Закону від 05.10.2005.
Таким чином, отримана ОСОБА_2 щорічна разова грошова допомога до 5-го травня у 2009 році в розмірі 70грн. була нарахована та виплачена управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації необґрунтовано, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Також судом апеляційної інстанції було вірно залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині відмов в задоволенні позову ОСОБА_2 за 2008 рік, оскільки виплата допомоги до 5 травня у 2008 році була проведена відповідачем до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (v010p710-08) , на підставі діючого на той час законодавства.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду м. Києва від 10.11.2011 та постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2009, змінену постановою апеляційного суду, у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення сум допомоги до 5 травня - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга Судді О.І. Гаманко А.Ф. Загородній