ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" червня 2013 р. м. Київ К/800/20101/13
|
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
за участю секретаря Стоцького О.І.,
представника позивача Карманнікова М.О.,
представника відповідача-1 Перепелюка О.В.,
представника прокуратури Клюге Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 року
у справі № 2а-13490/12/2670
за позовом Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (далі - позивач, ПАТ "АК "Богдан Моторс")
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач-1, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС)
та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДКУ у м. Києві)
за участю Прокуратури Подільського району м. Києва
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми надмірно сплаченого податку на прибуток, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "АК "Богдан Моторс" звернулось у жовтні 2012 року суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання бездіяльності ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС неправомірною, зобов'язання ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС надати ГУ ДКУ України у м. Києві висновок щодо повернення позивачу надмірно сплаченої до бюджету суми із податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 гривні, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого до бюджету податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 гривні.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 року, позов задоволено повністю: визнано бездіяльність ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС неправомірною; зобов'язано ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС надати ГУ ДКУ у м. Києві висновок щодо повернення ПАТ "АК "Богдан Моторс" надмірно сплаченої до бюджету суми із податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 гривні; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "АК "Богдан Моторс" надмірно сплачену до бюджету суму податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 гривні.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачі подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вважають, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач неодноразово звертався до відповідача-1 щодо повернення надмірно сплаченої суми із податку на прибуток на банківський рахунок (лист вих. № 917 від 25.11.2010 року, лист вих. № 282 від 10.08.2010 року).
Відповідно до Акту від 10.08.2012 року було проведено звірення розрахунків позивача з бюджетом за період з 01.01.2012 року по 10.08.2012 року з податку на прибуток приватних підприємств, яким встановлено, що позитивне сальдо ПАТ "АК "Богдан Моторс" становило 54 143 056,52 гривень, що свідчить про значну переплату позивачем коштів до державного бюджету.
Крім того, Актом проведення звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2010 року по 15.01.2010 року з податку на прибуток приватних підприємств (11021000), позитивне сальдо склало 51 213 150,03 гривень.
Переплата з податку на прибуток виникла у 2008 році, внаслідок зменшення по уточнюючому розрахунку за 2008 рік; у 2009 році, внаслідок зменшення по уточнюючому розрахунку за 1 квартал 2009 року; у 2010 році, внаслідок зменшення по декларації з податку на прибуток.
Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було здійснено наступні платежі до бюджету із податку на прибуток у 2008-2010 роках, що мали наслідком створення переплати: у 2008 році платіжні доручення: № 276 від 31.01.2008 року на суму 5 000 000,00 гривень; № 243 від 19.02.2008 року на суму 1 099 950,00 гривень; № 3196 від 20.05.2008 року на суму 222 031,00 гривня; № 3358 від 30.05.2008 року на суму 45 664 917,00 гривень; № 4344 від 11.07.2008 року на суму 300 000,00 гривень; № 4487 від 22.07.2008 року на суму 72 832,20 гривні; № 4993 від 15.08.2008 року на суму 3 373 604,00 гривні; № 7305 від 19.11.2008 року на суму 29 022,00 гривні; у 2010 році платіжне доручення № 4655 від 10.11.2010 року на суму 30 000,00 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем дотримано строку, встановленого п. 43.3 ст. 43 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, що дає можливість здійснення повернення надміру сплачених грошових коштів.
У відповідності до вимог п. 43.4 ст. 43 ПК України, п.п. 5-6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 974/1597/499 (z1386-10)
), платник податку подав заяву № 917 від 25.11.2010 року про повернення на поточний рахунок підприємства переплати з податку на прибуток у сумі 51 213 150,03 гривень, яку отримано відповідачем-1.
Однак, як встановлено, судами попередніх інстанцій, відповідач-1 не підготував необхідні висновки, встановлені законодавством, щодо особових рахунків платника податку, що мало наслідком відсутність змоги органа Державного казначейства України провести приймання-передавання цих висновків для повернення надміру сплачених/помилково сплачених коштів податку на прибуток в сумі 54 138 774,13 гривні з Державного бюджету на рахунок позивача.
Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно встановлено право позивача на повернення надлишково сплаченого податку на прибуток та застосовано належний захід захисту порушеного права позивача у вигляді стягнення на рахунок позивача надміру сплаченого податку на прибуток підприємства у розмірі 54 138 774,13 гривні з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у м. Києві.
Отже, доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень першої та апеляційної інстанцій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220- 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 року у справі № 2а-13490/12/2670 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Судді:
|
І.О. Бухтіярова
М.І. Костенко
І.В. Приходько
|