Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букмекерська контора "Марафон" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 по справі №7/454 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Букмекерська контора "Марафон" до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Букмекерська контора "Марафон" до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008382305 від 12.08.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

При цьому, суди виходили з правомірності визначення позивачеві штрафних санкцій за невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 19.10.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.12.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг", ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведення перевірки господарської одиниці позивача, розташованої за адресою: м. Глухів, вул. Вознесенська, 44, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами господарювання, податковим органом було складено акт №265908802305 від 20.07.2008, на підставі якого відповідачем було прийнято рішення №0008382305 від 12.08.2008 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000,00грн.

Підставою для застосування зазначених санкцій стало порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у невідповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО у розмірі 3000,00грн.

Пункт 13 статті 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг" покладає на суб'єктів підприємницької діяльності безумовний обов'язок забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг").

Місцем проведення розрахунків, у відповідності до положень ст. 2 вказаного Закону, є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Зі змісту акту перевірки, який підписаний букмекером-касиром позивача без заперечень, вбачається, що перевіркою встановлена наявність на місці проведення розрахунків 4278,11грн., в той час як на момент перевірки в денному звіті реєстратора розрахункових операцій сума готівкових коштів зазначена у розмірі 1728,11грн.

Виявлене порушення підтверджується наявними у матеріалах справи денним звітом (Х-звітом) за 20.07.2008, описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків, який підписаний букмекером-касиром позивача та письмовими поясненнями, згідно яких невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора становить 3000,00грн.

Відповідно до положень п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 №637 (z0040-05) , уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівки з повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (z0105-01) унесення або видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення (видача) не пов'язані з проведенням розрахункової операції. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації в РРО суми готівки, що зберігається в місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, яка здійснюється після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".

Судом встановлено, що позивачем не було проведено операцію "службове внесення" грошових коштів у розмірі 3000,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями букмекера-касира ОСОБА_1 Доводи позивача про те, що частина готівки знаходилась на зберіганні в сейфі та була внесена протягом дня, а ліміту не перевищувала не підтверджуються наданими доказами та у акті перевірки не відображені.

Отже, за встановлених обставин, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг" є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букмекерська контора "Марафон" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.