Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 по справі №2а-1856/10/2670 за позовом Приватного підприємства "Полісюрсервіс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, позовні вимоги Приватного підприємства "Полісюрсервіс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва - задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про відмову у видачі Приватному підприємству "Полісюрсервіс" свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою на 2009 рік. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва видати Приватному підприємству "Полісюрсервіс" свідоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою на 2009 рік.

Рішення судів мотивовано відсутністю доказів, що на момент звернення з заявою та прийняття рішення по ній позивачем здійснювався такий вид діяльності як оптова торгівля тютюновими виробами, які є підакцизними товарами.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, відповідач 19.10.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 20.10.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.1, п.2 ст. 17, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" (2505-15) , ст. ст. 111, 121, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 15.12.2008 Приватне підприємство "Полісюрсервіс" подало до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва заяву про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10% на 2009 рік, проте листом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 29.12.2008 №57747/10/15-611 позивачу відмовлено у видачі зазначеного свідоцтва, у зв'язку з тим, що одним з видів діяльності Приватного підприємства "Полісюрсервіс" є оптова торгівля тютюновими виробами, які є підакцизним товаром.

Відповідно до приписів пункту 1 Указу Президента України від 28.06.1999 №746/99 (746/99) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі-Указ) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, як юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Пунктом 3 цього Указу передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку, серед яких - 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

За правилами пункту 4 вищевказаного Указу для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Згідно приписів пункту 7 Указу дія цього Указу не поширюється на фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами.

Відповідно до положень пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (2505-15) сплата та зарахування до бюджетів і державних цільових фондів сум єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва та фіксованого податку здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2005 року. Проте, установлено, що з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування" Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (746/99) застосовуються з урахуванням таких особливостей, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів.

Враховуючи вищезазначене, а також за встановлених судом обставин щодо відсутності доказів, що на момент звернення з заявою та прийняття рішення по ній позивачем здійснювався такий вид діяльності як оптова торгівля тютюновими виробами, які є підакцизними товарами, висновок судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.