Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р.

у справі № 2-а-308/09/1970 (№ 5233/09/9104)

за поданням начальника Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

до спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Добра Вода"

про продовження умовного адміністративного арешту активів, -

У січні 2009 р. начальник Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі - позивач, начальник Козівської МДПІ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з поданням до спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства "Добра Вода" (далі - відповідач, СП ЗАТ "Добра Вода") про продовження умовного адміністративного арешту актів відповідача до моменту допуску посадових осіб Козівської МДПІ до проведення перевірки.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р., відмовлено у задоволенні подання начальника Козівської МДПІ про продовження умовного адміністративного арешту активів СП ЗАТ "Добра Вода".

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити подання начальника Козівської МДПІ.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду від 09.12.2008 р., якою було задоволено подання начальника ГВПМ Тернопільської ОДПІ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки СП ЗАТ "Добра Вода", начальником Козівської МДПІ було прийнято наказ №25 від 22.01.2009р. про проведення позапланової виїзної перевірки та видано направлення № 19-23 від 22.01.2009 р.

Посадові особи відповідача відмовились від допуску працівників податкового органу для проведення перевірки, про що було складено відповідний акт від 23.01.2009 р.

Начальником Козівської МДПІ, після розгляду матеріалів подання ГВПМ Тернопільської ОДПІ про застосування адміністративного арешту активів СП ЗАТ "Добра Вода", 26.01.2009 р. о 17 год. 00 хв. було прийнято рішення № 1 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків та видано наказ № 27 про призначення виконавця рішення про застосування адміністративного арешту активів платника.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем.

Згідно підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів може бути накладено строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником) і зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку. Однак, всупереч вимогам зазначеної норми, в рішенні про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, винесеному начальником Козівської МДПІ, не зазначено строк, на який накладено арешт на активи.

Керівник відповідного податкового органу має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з під адміністративного може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного подання.

Беручи до уваги викладені норми та встановлені обставини справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що у податкового органу були підстави для прийняття рішення про умовний арешт активів платника податків.

Разом з тим, єдиною підставою для звернення податкового органу з поданням про продовження строку арешту активів платника податків, і відповідно для прийняття відповідного рішення судом є наявність достатніх підстав вважати, що звільнення активів з під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та з урахуванням вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено наявності зазначених підстав.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. у справі № 2-а-308/09/1970 (№ 5233/09/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно Т. В. Давидовська