Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Васильченко Н. В., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Голубєва В. Г.,

за участю: прокурора Генеральної прокуратури України - Коркішка В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України, військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, військового прокурора Південного регіону України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України, Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, Військової прокуратури Південного регіону України, треті особи: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Головне управління Державного казначейства в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України, Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, Військової прокуратури Південного регіону України, в якому просили:

1. Визнати протиправною бездіяльність квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, яка виразилась у ненаданні для ознайомлення матеріалів перевірок за наслідками розгляду звернень ОСОБА_6 від 10.06.2009р., від 11.06.2009 р., від 25.08.2009 р.; ОСОБА_5 - від 06.07.2009 р., від 23.07.2009 р., від 02.10.2009 р.; а також за запитом ОСОБА_5 про надання письмової інформації від 12.01.2010 р.; за інформаційним запитом ОСОБА_5 від 26.01.2010 р.

2. Визнати протиправною бездіяльність квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, яка виразилась у порушенні права ОСОБА_6, ОСОБА_5, гарантованого ст. 32 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про інформацію" щодо права на інформацію стосовно них, а саме щодо можливості доступу до такої інформації та вільного її одержання.

3. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, яки виразились у необґрунтованій відмові від надання інформації, яка запитувалась ОСОБА_5 у запиті про надання письмової інформації від 25.05.2010р., а також навмисному приховуванні такої інформації.

4. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_5 про надання письмової інформації від 25.05.2010р., запиту ОСОБА_5, ОСОБА_6 про надання письмової інформації від 02.07.2010р, які виразились у нероз'ясненні права на оскарження прийнятого рішення.

5. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_5, ОСОБА_6 про надання письмової інформації від 02.07.2010 р., які виразились у навмисному приховуванні інформації, наданні неповної та недостовірної інформації.

6. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_5, ОСОБА_6 про надання письмової інформації від 02.07.2010р., які виразились у необґрунтованій відмові від надання інформації щодо звернень ОСОБА_5, ОСОБА_6, що надходили до квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від інших установ та організацій, і на які ним надавались відповіді.

7. Визнати такими, що не відповідають вимогам п. 4.3.11 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.98р. №400, дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, які виразились у реєстрації звернення ОСОБА_5 від 06.07.2009р. у книзі реєстрації вхідних документів лише 07.07.2009р.

8. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, які виразились у відправленні тільки 19.07.2010р. на ім'я ОСОБА_6 відповіді від 14.07.2010р. № 748.

9. Визнати протиправною бездіяльність квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, яка виразилась у ненаданні ОСОБА_5 відповіді на запит про надання письмової інформації від 02.07.2010р.

10. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_5 ОСОБА_6 про надання письмової інформації від 10.06.2010р., яка виразилась у наданні у листі від 21.06.2010р. № 634 інформації, що не відповідає дійсності.

11. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, які виразились у необґрунтованій відмові ОСОБА_5 у наданні інформації, яка ним запитувалась у запиті про надання письмової інформації від 10.06.2010р.

12. Визнати незаконними дії та бездіяльність Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління при розгляді скарги ОСОБА_6 від 27.07.2010р., які виразились у незабезпеченні кваліфікованого, неупередженого, об'єктивного і всебічного розгляду звернення, наданні необґрунтованої відповіді, наданні відповіді на звернення на підставі доповіді начальника квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська.

13. Визнати протиправними дії Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління, які виразились у відправленні 31.08.2010р. ОСОБА_6 відповіді від 25.08.2010р. №303/22/6/494.

14. Визнати протиправними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, які виразились у неналежному розгляді звернення ОСОБА_5 від 14.05.2010р., внаслідок чого не забезпечено повне, об'єктивне та якісне вирішення кожного викладеного у зверненні доводу; та не надана юридично грамотна

обґрунтована та мотивована відповідь з посиланням на законодавчі акти.

15. Визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, яка виразилась у розгляді скарг ОСОБА_5 від 14.05.2010р. і ОСОБА_6 від 25.06.2010р. без їх участі, порушенні права бути присутніми при розгляді цих скарг, брати участь у їх перевірці та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла ці скарги.

16. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, які виразились у розголошенні та поширенні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_6, яка міститься у адресованому їй листі відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

17. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, які виразились у збиранні, зберіганні, використанні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_6, яка міститься у адресованому їй листі відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

18. Визнати незаконними дії військової прокуратури Південного регіону України, які виразились у збиранні, зберіганні, використанні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_6, яка міститься у адресованому їй листі відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

19. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України, квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, які виразились у збиранні, зберіганні, використанні, поширенні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_6 без її згоди.

20. Визнати незаконною бездіяльність військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України, квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, яка виразилась у неповідомленні ОСОБА_6 у період збирання інформації про неї, які відомості про неї і з якою метою збираються, ким і з якою метою вони використовуються.

21. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, щодо надання доступу стороннім особам, а саме: посадовим особам квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до відомостей, які містять конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_6, зібрану у зв'язку з розглядом цією прокуратурою звернення ОСОБА_5 від 05.06.2009р.

22. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України, квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, які виразились у порушенні права власності ОСОБА_6 на одержаний від відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб лист щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

23. Визнати незаконним та необґрунтованим рішення військової прокуратури Південного регіону України від 27.05.2010р. №2042/2/8, згідно якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено у доступі до інформації про них, а саме: у наданні права на ознайомлення із книгами реєстрації вихідної кореспонденції, реєстрами на її відправку прокуратурою, а також виписками із цих документів стосовно відправки кореспонденції на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6

24. Визнати незаконними дії військової прокуратури Південного регіону України, які виразились у навмисному приховувані інформації, яка стосується відправлення цією прокуратурою протягом 2009 - 2010 рр. кореспонденції на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6

25. Визнати незаконною бездіяльність військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, яка виразилась у неповерненні ОСОБА_5 додатків до його скарги від 14.05.2010р.

26. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська розглянути запит ОСОБА_5 про надання письмової інформації від 25.05.2010р. та надати усю запитувану інформацію і документи.

27. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська розглянути запит ОСОБА_6, ОСОБА_5 про надання письмової інформації від 02.07.2010р. та надати достовірну і повну інформацію, яка запитувалась.

28. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська надати ОСОБА_5 інформацію та документи, які ним запитувались у запиті про надання письмової інформації від 10.06.2010р.

29. Зобов'язати Південне територіальне квартирно - експлуатаційне управління належним чином розглянути звернення ОСОБА_6 від 27.07.2010р. та надати на неї вичерпну, обґрунтовану відповідь.

30. Зобов'язати військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону провести належну перевірку за фактами, викладеними у зверненні ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 14.05.2010р., та надати юридично грамотну, обґрунтовану та мотивовану відповідь з посиланням на законодавчі акти стосовно кожного доводу, викладеного у цьому зверненні.

31. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону, військову прокуратуру Південного регіону знищити у встановленому порядку усі примірники листа, адресованого відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОСОБА_6, щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

32. Зобов'язати військову прокуратуру Південного регіону України надати ОСОБА_5, ОСОБА_6 для ознайомлення книги реєстрації вихідної кореспонденції, реєстри на її відправку, які стосуються фактів відправлення цією прокуратурою на їх ім'я протягом 2009 - 2010рр. кореспонденції.

33. Зобов'язати Військову прокуратуру Південного регіону України надати ОСОБА_5, ОСОБА_6 виписки із книг реєстрації вихідної кореспонденції, реєстрів на її відправку від цієї прокуратури в частині надання відповідей на звернення ОСОБА_5, ОСОБА_6 протягом 2009 - 2010рр.

34. Зобов'язати військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону повернути ОСОБА_5 усі документи, додані до його скарги від 14.05.2010р.

35. Стягнути з військової прокуратури Південного регіону на користь ОСОБА_6 274грн. 78коп. - вартість залізничних квитків.

36. Стягнути з квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, Південного квартирно - експлуатаційного управління, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону судові витрати у сумі 23 грн 80 коп.

37. Стягнути понесені поштові витрати у сумі 43 грн 10 коп.:

- з квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська 14 грн 70 коп.;

- з Південного квартирно - експлуатаційного управління 7 грн 40коп.;

- з військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону - 14 грн 00 коп.;

- з військової прокуратури Південного регіону України - 7 грн 00 коп.

38. Стягнути з квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону та військової прокуратури Південного регіону України моральну шкоду в сумі 200 000 грн 00 коп.:

- з квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська 50 000 грн 00 коп., у такій пропорції:

на користь ОСОБА_5 - 25 000 грн 00 коп., на користь ОСОБА_6 - 25 000 грн 00 коп.;

- з Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління 50 000 грн 00 коп., у такій пропорції: на користь ОСОБА_5 - 25 000 грн 00 коп., на користь ОСОБА_6 - 25 000 грн 00 коп.;

- з військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону 50 000 грн 00 коп. у такій пропорції: на користь ОСОБА_5 - 25 000 грн 00 коп., на користь ОСОБА_6 - 25 000 грн 00 коп.;

- з військової прокуратури Південного регіону України 50000грн. у такій пропорції: на користь ОСОБА_5 - 25 000 грн 00 коп., на користь ОСОБА_6 - 25 000 грн 00 коп.

39. Враховуючи грубе порушення і нехтування чинним законодавством з боку керівника та посадових осіб квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, винести окрему ухвалу, яку надіслати на адресу Міністра оборони України.

40. Враховуючи грубі порушення і нехтування чинним законодавством з боку військових прокуратур Дніпропетровського гарнізону та Південного регіону України, винести окрему ухвалу, яку надіслати на адресу Генерального прокурора України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково:

Визнано протиправними дії та бездіяльність квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо об'єктивного, всебічного і вчасного розгляду звернень ОСОБА_5 і ОСОБА_6, реалізації їх прав на письмове звернення та обов'язкове одержання обґрунтованої і мотивованої відповіді, які полягають:

- у бездіяльності щодо: реалізації права доступу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до інформації стосовно них та вільного її одержання; надання для ознайомлення матеріалів перевірок за наслідками розгляду звернень ОСОБА_6 від 10.06.2009р., 11.06.2009р, 25.08.2009р.; звернень ОСОБА_5 від 06.07.2009р., 23.07.2009р., 02.10.2009р.; щодо надання ОСОБА_5 відповіді на запит письмової інформації від 02.07.2010р. та за запитом письмової інформації ОСОБА_5 від 12.01.2010р. і ОСОБА_5 від 26.01.2010р. та від 25.05.2010року;

- у протиправних діях по: навмисному приховуванню інформації; необґрунтованій відмові у наданні інформації за письмовим запитом ОСОБА_5 від 25.05.2010р і від 10.06.2010р.; наданні неповної і недостовірної інформації за результатом розгляду запиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 02.07.2010р. та навмисному приховуванні інформації; необґрунтованій відмови у наданні інформації ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по їх зверненням, які надходили до квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від інших установ та організацій та по яким надавались відповіді; по наданню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 листом від 21.06.2010р. № 634 за результатам розгляду їх запиту від 10.06.2010р. інформації, що не відповідає дійсності; інформації по відправленню на ім'я ОСОБА_6 відповіді від 14.07.2010р. № 748 лише 19.07.2010р.; не роз'ясненні права на оскарження прийнятого рішення по запиту ОСОБА_5 про від 25.05.2010р. та запиту ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від 02.07.2010р; а також по реєстрації звернення ОСОБА_5 від 06.07.2009р. у книзі реєстрації вхідних документів лише 07.07.2009р.

Зобов'язано квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська надати за результатами розгляду запитів ОСОБА_5 від 25.05.2010р. та від 10.06.2010р, запиту ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 02.07.2010р. - повну, обґрунтовану та мотивовану відповідь, і повну інформацію по кожному запиту окремо, з долученням запитуваних позивачами документів у разі їх наявності в розпорядженні КЕВ м. Дніпропетровська, або роз'ясненням причин неможливості їх надання й повідомленням про державні органи або установи, в розпорядженні яких знаходяться запитувані позивачами документи і інформація.

Визнано протиправною бездіяльність Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління стосовно незабезпечення неупередженого, об'єктивного і всебічного розгляду скарги ОСОБА_6 від 27.07.2010р., та протиправними дії Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління щодо надання необґрунтованої відповіді на скаргу ОСОБА_6 від 27.07.2010р., та направлення 31.08.2010р. на адресу ОСОБА_6 відповіді від 25.08.2010р. № 303/22/6/494.

Зобов'язано Південне територіальне квартирно-управління повно та всебічно розглянути звернення ОСОБА_6 від 27.07.2010р. й надати на неї вичерпну, обґрунтовану відповідь.

Визнано протиправними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону стосовно: неналежного розгляду звернення ОСОБА_5 від 14.05.2010р. та ОСОБА_6 від 25.06.2010р. з забезпеченням повної та об'єктивної перевірки всіх викладених у зверненні доводів, участі заявників, та надання обґрунтованої і мотивованої відповіді з посиланням на норми чинного законодавства.

Зобов'язано військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону провести належну перевірку за фактами, викладеними у зверненні ОСОБА_5 від 14.05.2010р. та зверненні ОСОБА_6 від 25.06.2010р., та надати повну, обґрунтовану та мотивовану відповідь по всім викладеним у зверненні доводам, з посиланням на норми законів та інших нормативно-правових актів України.

Визнано протиправними дії військової прокуратури Південного регіону України щодо приховування інформації, що стосується відправлення протягом 2009 - 2010рр. кореспонденції на ім'я ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та обмеження позивачів у доступі до інформації про реєстрацію вихідної кореспонденції на їх адресу, а також по відмові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 листом від 27.05.2010р. № 2042/2/8 в ознайомленні із книгами реєстрації вихідної кореспонденції, реєстрами на її відправку цієї прокуратури, виписками із цих документів стосовно відправки кореспонденції на їх ім'я.

Зобов'язано військову прокуратуру Південного регіону України забезпечити ознайомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з книгами реєстрації вихідної кореспонденції за період 2009 - 2010рр. та реєстрами відправки в адресу позивачів цієї кореспонденції протягом 2009 - 2010рр., а також надати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виписки із книг реєстрації вихідної кореспонденції і реєстрів по її відправці в частині надання відповідей на їх звернення протягом 2009 -2010рр.

Стягнуто на користь ОСОБА_5 з Державного бюджету суму сплаченого ним при зверненні до суду з позовом у цій справі судового збору у розмірі 3грн 40 коп.

Повернуто з Державного бюджету ОСОБА_5 суму зайво сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом у цій справі у розмірі 20 грн 40 коп.

У задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися з касаційною скаргою на нього, в якій просять його змінити, задовольнивши частину позовних вимог, яка не задоволена.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України, військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, військовий прокурор Південного регіону України звернулися з касаційними скаргами на нього, в яких просили його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України та військовий прокурор Південного регіону України просили залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга позивачів підлягає задоволенню частково, скарги відповідачів підлягають задоволенню.

Судами встановлено, що 14 травня 2010 року о 14 год. 00 хв. позивачі звернулися до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України із заявою про ознайомлення з матеріалами перевірки за їх зверненнями у 2009 році. Також просили дати для ознайомлення книги вихідної кореспонденції за червень 2009 - січень 2010 року про реєстрацію відповідей на вказані звернення.

Того ж дня Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України повідомив про можливість ознайомлення із запитуваними документами 19 травня 2010 року.

Того ж дня позивач звернувся до прокуратури Дніпропетровського гарнізону зі скаргою на дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо ненадання йому запитуваних документів до 16 год. 00 хв.

07 червня 2010 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону позивача щодо його скарги від 14 травня 2010 року повідомлено, що 17 травня 2010 року позивачі отримали відповідь про можливість ознайомлення з запитуваними документами 19 травня 2010 року. 19 травня 2010 року позивачі ознайомилися з раніше поданими зверненнями, відповідями на них та книгою вихідної кореспонденції, про що власноручно зроблено запис на запиті.

25 травня 2010 року ОСОБА_5 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України подано запит про надання письмової інформації щодо кількості осіб, поданих військовими частинами, установами, організаціями Дніпропетровського гарнізону у списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов станом на 01 січня 2010 року, а також кількості осіб, включених Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська Міністерства оборони України до узагальнених списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов по Дніпропетровському гарнізону станом на 01 січня 2010 року. У випадку якщо дані цих списків не співпадають, позивач просив надати обґрунтування цьому.

Листом від 04 червня 2010 року № 579 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України повідомив позивача, що в списку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, знаходяться 266 осіб. Також зазначено джерела, в яких позивач може ознайомитися з іншою інформацією.

Позивач звернувся зі скаргою від 25 червня 2010 року до військового прокурора Дніпропетровського гарнізону про проведення службової перевірки за фактом незаконної передачі його документів.

Листом від 02 серпня 2010 року військовий прокурор повідомив позивача про відмову в задоволенні його скарги від 25 червня 2010 року.

Позивач звернувся із запитом про надання письмової інформації від 02 липня 2010 року щодо усіх звернень, інформаційних запитів, запитів про надання письмової інформації тощо, які надходили до КЕУ м. Дніпропетровська протягом 2009-2010 років від імені позивачів, а також від інших установ і організацій стосовно звернень цих осіб.

На цей запит Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України надав лист від 14 липня 2010 року № 748, в якому надана інформація щодо його звернень, зазначено, що для отримання інформації відносно інших установ, організацій позивачу слід звернутися до цих установ.

Позивач звернувся із скаргою від 27 липня 2010 року на таку відповідь відповідача.

Листом від 25 серпня 2010 року № 303/22/6/494 КЕУ м. Дніпропетровська надав позивачу пояснення, що в листі від 14 липня 2010 року № 748 допущено недоліки, які на час складання цього листа усунуто.

Звернувшись до адміністративного суду, позивачі вказують на порушення їх права на звернення громадян та права на інформацію.

Позивачі зазначили, що у спірних відносинах порушені такі норми законодавства.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією (254к/96-ВР) та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із статтею 4 Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до статей 18, 19, 25 Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Право громадян України на інформацію закріплює Закон України "Про інформацію" (2657-12) , цей же Закон закладає правові основи інформаційної діяльності.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що під інформацією він розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до статей 9, 23, 31, 46, 48, 49 Закону всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.

Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї.

Інформація про особу охороняється Законом.

Громадяни мають право: знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються; доступу до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, доречність тощо.

Державні органи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї. У разі порушень цих вимог Закон гарантує захист громадян від завданої їм шкоди використанням такої інформації.

Забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами.

Зберігання інформації про громадян не повинно тривати довше, ніж це необхідно для законно встановленої мети.

Всі організації, які збирають інформацію про громадян, повинні до початку роботи з нею здійснити у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку державну реєстрацію відповідних баз даних.

Необхідна кількість даних про громадян, яку можна одержати законним шляхом, має бути максимально обмеженою і може використовуватися лише для законно встановленої мети.

Відмова в доступі до такої інформації, або приховування її, або незаконні збирання, використання, зберігання чи поширення можуть бути оскаржені до суду.

Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або іншу передбачену законодавством таємницю.

Не підлягають розголошенню відомості, що стосуються лікарської таємниці, грошових вкладів, прибутків від підприємницької діяльності, усиновлення (удочеріння), листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, крім випадків, передбачених законом.

В разі вчинення державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування та їх посадовими особами, а також політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, засобами масової інформації, державними організаціями, які є юридичними особами, та окремими громадянами протиправних діянь, передбачених цим Законом, ці дії підлягають оскарженню до органів вищого рівня або до суду.

Скарги на протиправні дії посадових осіб подаються в органи вищого рівня, яким підпорядковані ці посадові особи.

У разі незадоволення скарги, поданої до органу вищого рівня, заінтересований громадянин або юридична особа мають право оскаржити протиправні дії посадових осіб до суду.

У випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати по суду лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадову особу органу державної влади чи органу місцевого самоврядування права на захист честі, гідності та ділової репутації у суді.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що, обґрунтовуючи порушення своїх прав, позивачі по суті вказують не на порушення термінів та порядку розгляду їх звернень, відсутності повноважень посадових осіб на підписання відповідей за їх зверненнями, тощо, а на відсутність інформації саме того змісту, якого прагнуть позивачі. При цьому суд зазначив, що дрібні порушення, допущені відповідачами при розгляді запитів, заяв та скарг, позивачів не можуть бути достатньою підставою для задоволення цього позову.

Не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оборони України не надав позивачу конкретної та вичерпної інформації по запитам позивачів. При цьому суд встановив порушення прав позивачів при ознайомленні з матеріалами перевірки за їх зверненнями у 2009 році. До такого висновку апеляційний суд дійшов на підставі того, що позивачам надані лише відповіді на ці звернення та книга вхідної кореспонденції, проте, матеріали перевірки не можуть містити тільки звернення та відповідь. Суд прийшов до висновку, що відповідачі мали можливість і навіть були зобов'язані вжити всі необхідні заходи для захисту прав позивачів.

В касаційних скаргах позивачі вказують на те, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив в задоволенні решти позовних вимог, відповідачі - що суд помилково задовольнив частину позовних вимог.

Вирішуючи поставлене питання, касаційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із частиною 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 106 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Із змісту вказаних норм вбачається, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено частиною 2 статті 162 КАС України. При цьому адміністративний суд може застосувати інший спосіб захисту права, який би гарантував захист прав, свобод та інтересів осіб. Критерієм обрання способу захисту порушеного права є те, що він з урахуванням особливостей спірних відносин повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача. В позовній заяві позивач повинен зазначити нормативне обґрунтування своїх вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову частково.

Дослідивши зміст позовної заяви, суд касаційної інстанції встановив, що дана заява містить посилання на порушення статей 9, 23, 31, 46, 48, 49 Закону України "Про інформацію", статей 18, 19, 25 Закону України "Про звернення громадян".

Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачі по суті вказують не на порушення термінів та порядку розгляду їх звернень, відсутності повноважень посадових осіб на підписання відповідей за їх зверненнями, тощо, а на ненадання інформації саме того змісту, якого вони прагнуть. Позивачі не надали докази, а, відповідно, суд апеляційної інстанції не встановив того, що за наявності необхідної інформації відповідачі умисно ухилилися від її надання.

На думку колегії суддів, в деяких випадках звернення позивачів не містили в собі вичерпні характеристики тієї інформації, які вони бажали отримати. Так, в запиті від 02 липня 2010 року позивач просить надати інформацію щодо звернень, інформаційних запитів, запитів про надання письмової інформації тощо, які надходили до КЕУ м. Дніпропетровська протягом 2009-2010 років від імені інших установ і організацій. При цьому позивач не деталізує, яких саме установ, організацій.

В запиті від 25 травня 2010 року позивач просить відповідача у випадку якщо дані цих списків не співпадають, надати обґрунтування цьому.

Тобто, позивач просить надати не інформацію, а пояснення відповідача з порушеного питання.

Вказане свідчить про те, що запити позивача подані з порушенням приписів Закону України "Про інформацію" (2657-12) та Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Колегія суддів також зазначає, що на необґрунтованість позовних вимог вказує зокрема і те, що уточнена позовна вимога майже на половину складається з вимог позивача, що вказує на те, що позивач більше уваги приділив складанням своїх вимог, ніж їх нормативному обґрунтуванню.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольнивши частково позов, суд апеляційної інстанції в деяких випадках в основу свого рішення поклав не встановлені обставини у справі, а припущення щодо можливості настання обставин ("матеріали не можуть містити тільки звернення та відповідь", "навіть якщо допустити, що не вважав за необхідне перевірити факти", "містить недостовірну інформацію" тощо). Прийняття рішення на підставі таких мотивів є порушенням приписів статті 159 КАС України.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції помилково скасував це рішення.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково, касаційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України, військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, військового прокурора Південного регіону України задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року скасувати, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.