Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012

у справі № 2а-2188/12/2670

за позовом Приватного підприємства "Універсальне агентство з продажу авіаперевезень"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Приватне підприємство "Універсальне агентство з продажу авіаперевезень" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0006042304 від 12.09.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2012 у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено; визнано неправомірними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС стосовно винесення спірного податкового повідомлення-рішення та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Універсальне агентство з продажу авіаперевезень" в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "РАДІАНТ-СЕРВІС" за березень 2011 року, складено акт № 1911/2304/25264192 від 25.08.2011, яким зафіксовано порушення п. п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 109 500 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 12.09.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006042304 про визначення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 109 501 грн., в т.ч.: 109 500 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що усі операції купівлі послуг у ТОВ "РАДІАНТ-СЕРВІС" за березень 2011 року на загальну суму 547 500 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 109 500 грн. є нікчемними, оскільки не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також судами встановлено, що 28.02.2011 між ПП "Універсальне агентство з продажу авіаперевезень" та TOB "РАДІАНТ-СЕРВІС" укладено договір № 2286 про надання рекламних послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовникові послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів відповідно до заявки та ескізу замовника, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх вартість в повному обсязі.

Факт виконання вказаного договору судами встановлено, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими накладними, актами виконаних робіт.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір, укладений між позивачем та TOB "РАДІАНТ-СЕРВІС" суперечить моральним засадам суспільства та такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що у позивача наявні первинні документи для підтвердження виконання господарської операції, а тому позивачем правомірно сформований податковий кредит у березні 2011 року.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком апеляційного адміністративного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За встановлення в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та TOB "РАДІАНТ-СЕРВІС", з підтвердженням первинними бухгалтерськими документами, в тому числі і податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства, що дають право на віднесення зазначених в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .