Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Шипуліної Т.М.

Федорова М.О.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013

у справі №2-а-1016/11/2770

за позовом Підприємства об'єднання громадян "АВ і К Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя, за участю прокуратури м.Севастополя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя ДПС подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та постановах Вищого адміністративного суду України від 30.05.2012 у справі №К-8595/09, від 10.11.2010 у справі №К-19458/06, ухвалі від 04.09.2012 №К-19625/10.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013, щодо якої подана заява про перегляд, мотивована тим, що в охоплений перевіркою період позивач мав дозволи на право користування пільгами з оподаткування, наданими Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів на підставі відповідних рішень, з огляду на його відповідність критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 №1010 (1010-2007-п) , за дотримання умов їх застосування визначених пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість".

У той час, як постанова Вищого адміністративного суду України від 30.05.2012, наведена заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, обумовлена встановленням факту застосування пільг з оподаткування до діяльності, що не відповідає умовам визначеним пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість". Постанова Вищого адміністративного суду України від 10.11.2010 мотивована необхідністю отримання філіями підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, коті є окремими платниками податків, з метою контролю за правильністю надання податкових пільг окремого дозволу Комісії. А підставою прийняття ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.09.2012, наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, стало підтвердження факту невідповідності позивача критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 №1010 (1010-2007-п) .

Таким чином, правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Відмовити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.