Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Шипуліної Т.М.

Федорова М.О.

розглянувши заяву Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013

у справі № 2-а-8146/08

за позовом Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення та Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5

про стягнення суми, -

Шахтарською ОДПІ Донецької області ДПС подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 208 Господарського кодексу України, в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.07.2012 у справі №К-9795/09.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013, щодо якої подана заява про перегляд, мотивована тим, що спеціальним законодавством з питань ліцензування певних видів господарської діяльності не передбачено таких наслідків як стягнення у дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином, крім того для застосування санкцій, передбачених ч.1 ст. 208 ГК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У той час, як ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.07.2012, яка наведена заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, постановлені у справі рішення скасовано, та закрито провадження у справі з підстав відсутності у податкового органу повноважень на звернення з позовом про визнання угоди недійсною.

Таким чином, вимога статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України щодо неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, не виконується, зміст правовідносин, які розглядалися у наданому заявником судовому рішенні, відмінний від тих, які є у даній справі.

Керуючись ст.ст. 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Відмовити Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.