2а-5059/10/2570 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 06.06.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛД-Компані" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ВЛД-Компані") звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2010 № 0002632320/2 та від 02.09.2010 № 00033722320/2.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, відповідачем складено акт від 07.05.2010 № 295/23/34338582, яким встановлено порушення п. 2, п. 5, п. 6, п. 12, п. 18 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 № 0003372320/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1578,00 грн. та від 02.09.2010 № 000262320/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 43127,00 грн.

Заявою про зменшення позовних вимог, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 02.09.2010 № 000262320/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 32124,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за квітень та травень 2009 року та відсутності у податкового органу підстав для нарахування суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що всі суми податку на додану вартість віднесені позивачем до податкового кредиту за квітень і травень 2009 року підтверджуються належно оформленими податковими накладними, виписаними ТОВ "Торгстройпромсервіс" та ТОВ "Медіум".

Вказані податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону та відображають зміст господарських операцій.

Оплата отриманого позивачем товару частинами підтверджується платіжними дорученнями.

Фактично податкові накладні були отримані позивачем у квітні та травні 2009 року, що підтверджується відповідними записами у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "ВЛД-Компані".

Суми податку на додану вартість позивачем були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо додержання позивачем періоду формування податкового кредиту, відповідно пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не ставляться під сумнів здійснені господарські операції ТОВ "ВЛД-Компані" з ТОВ "Торгстройпромсервіс" та ТОВ "Медіум".

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Судами встановлено, що акт перевірки не містить жодного обґрунтування порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .