Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Конюшка К.В.,

при секретарі: Голубєву В.Г.,

за участю представників сторін: прокурора Чубенка В.В., від відповідача: Салькова А.С., Подружка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради, Гурзуфської селищної ради, Масандрівської селищної ради, Лівадійської селищної ради, Гаспринської селищної ради, Кореїзької селищної ради, Сімеїзької селищної ради, Фороської селищної ради до Ради Міністрів Автономної республіки Крим, третя особа - Ялтинська міська рада, про визнання нечинними постанов та рішень,

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до суду в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради, Гурзуфської селищної ради, Масандрівської селищної ради, Лівадійської селищної ради, Гаспринської селищної ради, Кореїзької селищної ради, Сімеїзької селищної ради, Фороської селищної ради з позовом до Ради Міністрів Автономної республіки Крим, третя особа - Ялтинська міська рада, про визнання нечинною постанови від 09.10.2007 № 618 (rb0618001-07) "Про затвердження проекту коректування генерального плану Великої Ялти" та постанови від 18.04.2008 № 206 "Про внесення змін до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 № 618" (rb0206001-08) .

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваних рішень як таких, що прийнято з перевищенням наданих законом повноважень, всупереч положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та Закону України "Про планування і забудову територій" (1699-14) .

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2009 року позов задоволено частково: визнано нечинним рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради від 24.01.2006 №6 "Про погодження "Коректування окремих розділів Генерального плану Великої Ялти"; визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 № 618 (rb0618001-07) "Про затвердження проекту коректування Генерального плану Великої Ялти"; визнано нечинною постанову Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 18.04.2008 №206 "Про внесення змін до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 № 618" (rb0206001-08) ; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року прийнято відмову Алупкінської міської ради, Гурзуфської селищної ради, Масандрівської селищної ради, Лівадійської селищної ради, Гаспринської селищної ради, Кореїзької селищної ради, Сімеїзької селищної ради, Фороської селищної ради від адміністративного позову; провадження у справі за позовом першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради, Гурзуфської селищної ради, Масандрівської селищної ради, Лівадійської селищної ради, Гаспринської селищної ради, Кореїзької селищної ради, Сімеїзької селищної ради, Фороської селищної ради до Ради Міністрів Автономної республіки Крим, третя особа - Ялтинська міська рада, про визнання нечинними постанов та рішень - закрито.

У поданій касаційній скарзі заступник прокурора Автономної Республіки Крим із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи відмову позивачів від позову та закриваючи провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з того, що відмова позивачів від позову не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів не погоджується із вказаною позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що вказаний адміністративний позов подано заступником прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради, Гурзуфської селищної ради, Масандрівської селищної ради, Лівадійської селищної ради, Гаспринської селищної ради, Кореїзької селищної ради, Сімеїзької селищної ради, Фороської селищної ради.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 (v003p710-99) (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Суд апеляційної інстанції всупереч викладеному, в обґрунтування висновку про відсутність факту порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, не з'ясував, у чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, на захист яких прокурором подано вказаний позов, чи збігаються вказані інтереси повністю або ж частково чи не збігаються зовсім з інтересами місцевих рад, які відмовилися від позову, чи не зачіпає відмова позивачів від позову інтересів держави.

У зв'язку з не встановленням судом апеляційної інстанції вказаних обставин та ненадання їм належної оцінки, колегія суддів вказує на передчасність позиції суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, у зв'язку з прийняттям судом відмови місцевих рад від адміністративного позову.

За вказаних обставин, колегія суддів, з огляду на приписи частини четвертої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на помилковість позиції суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року скасувати.

Справу за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Алупкінської міської ради, Гурзуфської селищної ради, Масандрівської селищної ради, Лівадійської селищної ради, Гаспринської селищної ради, Кореїзької селищної ради, Сімеїзької селищної ради, Фороської селищної ради до Ради Міністрів Автономної республіки Крим, третя особа - Ялтинська міська рада, про визнання нечинними постанов та рішень, направити до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.