Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Малярчука Ю.Б., Собка О.В.,

відповідача - Шевченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012

по справі № 2а-1922/12/2670

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, правонаступником якого є Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, № 0004354120, № 0004364120 від 12.10.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2012 в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову; позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної, на підставі постанови старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області - майора податкової міліції Вуйцих О.В., позапланової виїзної документальної перевірки ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні договірних взаємовідносин з ПП "Росукргазсервіс" за період з 01.07.2008 по 01.07.2011, складено акт №825/41-20/30019775 від 29.09.2011, в якому зафіксовано порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено суму податку на прибуток в розмірі 4 870 665 грн.; пп. пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 3 896 524 грн.; порушення ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України.

На підставі результатів вказаної перевірки, 12.10.2011 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004354120 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 870 655 грн., в т.ч.: 3 896 524 грн. основного платежу та 974 131 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0004364120 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6 808 319 грн., в т.ч.: 4 870 655 грн. основного платежу та 1 217 664 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено матеріалами справи, між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Росукргазсервіс" були укладені договори поставки № УГВ 11528/22-09 від 03.11.2009, № УГВ 11440/08-09 від 19.10.2009, № УГВ 1349/11-10 від 12.07.2010, за якими контрагент, як продавець, передає, а позивач, як покупець, приймає та оплачує відповідну продукцію (товар) за номенклатурою, ціною, кількістю та в асортименті, визначені у специфікаціях до договорів, які є їх невід'ємними частинами.

Згідно додаткової угоди № 1 від 14.12.2010 про розірвання договору № УГВ 1349/11-10 від 12.07.2010 зазначений договір розірвано з моменту підписання додаткової угоди, тобто з 14.12.2010.

На підтвердження виконання вказаного договору ПП "Росукргазсервіс" було виписано ряд податкових накладних за період грудень 2009 року - грудень 2010 року.

Реальне виконання договорів № УГВ 11528/22-09 від 03.11.2009, № УГВ 11440/08-09 від 19.10.2009, та № УГВ 1349/11-10 від 12.07.2010 підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт, а також виписками по особовому рахунку з банку, платіжними дорученнями, які в свою чергу підтверджують оплату та взаєморозрахунки між сторонами договору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено суду допустимими доказами товарність (фактичне здійснення) операцій із контрагентом ПП "Росукргазсервіс", зокрема, фактичну поставку товару за договором, сплату його вартості; договори поставки укладені без мети настання реальних наслідків, оскільки встановлено відсутність у контрагента позивача матеріально-технічних можливостей для його реалізації.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції мотивув своє рішення наступним, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Як встановлено матеріалами справи, підставою для визначення податкового кредиту позивача є податкові накладні, видані йому постачальником послуг (платником ПДВ), що оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення i зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За встановлення в судовому порядку підтвердження витрат на придбання товарів від ПП "Росукргазсервіс", судом апеляційної інстанції вірно визначено правомірність віднесення позивачем сум таких витрат до складу валових витрат виробництва та обігу.

Крім того, згідно з п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Наведене означає, що коли за результатами перевірки, призначеної слідчими органами в кримінальній справі, платнику податків було донараховано податкові зобов'язання, то податкове повідомлення-рішення не приймається, а матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що згідно наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців слідує, що Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" реорганізована шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

На підставі ст. 55 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну позивача - Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Допустити заміну по даній справі позивача - Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування".

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .