Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Донецьку Державної податкової служби

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012

у справі № 2а/0570/6900/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Донецьку Державної податкової служби

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення та рішення в частині нарахування пені, -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ від 15.05.2012 №0000091530/5223/10/15-17-3 в частині нарахування ПАТ "Донбасенерго" податку на додану вартість в сумі 11413 грн. та штрафних санкцій в сумі 2854 грн.; визнання недійсним рішення СДПІ від 18.05.2012 №5573/10/15-17-3 в частині нарахування пені в сумі 1799 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0000091530/5223/10/15-17-3 в частині збільшення ПАТ "Донбасенерго" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11413 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2854 грн.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції- без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Донбасенерго" є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ під № 23343582. Згідно з додатком до статуту, структурною одиницею ПАТ "Донбасенерго" без права юридичної особи є підприємство робочого постачання "Енерготорг", код ЄДРПОУ 00132724, яке діє за Положенням (далі - СО "Енерготорг").

За результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, складено акт № 62/15-17-3/23343582 від 24.04.2012, в якому встановлено завищення податкового кредиту на суму 11413 грн., у тому числі за липень 2010 року у сумі 5706 грн., серпень 2010 року у сумі 5707 грн. Вказане порушення стало наслідком відображення у податковому обліку позивача результатів господарських операцій з приватним підприємством "Еко-Віта", які за висновком СДПІ є нікчемними.

Висновок СДПІ про нікчемність господарських угод між СО "Енерготорг" та ПП "Еко-Віта" був зроблений з огляду на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька № 3893 від 15.10.2010 "Про неможливість проведення перевірки контрагенту ПП "Еко-Віта" з питань підтвердження отриманих від платника податків ПАТ "Донбасенерго" СО "Енерготорг" відомостей за період з 01.02.2009 по 31.08.2010 року".

На підставі акта перевірки від 24.04.2012, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000091530/5223/10/15-17-3 від 15.05.2012 на загальну суму 928736,50 грн., з якої основного платежу з ПДВ - 746581,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 182155,50 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання податкового органу на нікчемність угод укладених між СО "Енерготорг" з ПП "Еко-Віта", при цьому, суд не визнав право позивача на формування податкового кредиту за цими угодами, оскільки, на думку суду, наявні в справі акти про надання ПП "Еко-Віта" послуг з ремонту та обслуговуванню обладнання не є первинними документами, оскільки не містять детальної розшифровки наданих послуг.

Суд апеляційної інстанції не погодився з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з того, що позивач документально довів правомірність формування податкового кредиту у липні, серпні 2010 року та реальність вчинення господарських операцій СО "Енерготорг" з ПП "Еко-Віта".

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання недійсним спірного повідомлення-рішення в частині збільшення ПАТ "Донбасенерго" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11413 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2854 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що між СО "Енерготорг" ПАТ "Донбасенерго" (замовник) та ПП "Еко-Віта" (підрядчик) було укладено ряд договорів на виконання послуг з ремонту та обслуговування промислового холодильного, побутового електричного, промислового технологічного обладнання, за умовами яких підрядчик зобов'язувався виконати послуги, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги на підставі актів виконаних робіт.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Еко-Віта" підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме це: акти про надання послуг, податкові накладні та платіжні доручення. Факт оплати отриманих послуг за вищенаведеними договорами додатково підтверджено листом БВ "Старобешівське" філії "Іллічівське головне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Маріуполь Донецької області" № 01-01/111-БТ від 19.07.2012.

Крім того, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.08.2012 ПП "Еко-Віта" було зареєстровано 12.04.2005 та станом на час здійснення господарських операцій з СО "Енерготорг" у липні, серпні 2010 року до реєстру записів про відсутність юридичної особи за адресою реєстрації не вносилося. Згідно довідки з ЄДР та свідоцтва про державну реєстрацію, ПП "Еко-Віта" було зареєстровано за адресою: м. Донецьк, Київський район, вул. Артема, б. 194-а, кв. 84, включено до ЄДРПОУ за № 31714938. ПП "Еко-Віта" було зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.01.2009, що підтверджено свідоцтвом № 100156033. Рішення про анулювання реєстрації ПП "Еко-Віта" було прийнято 12.03.2011, тобто, після закінчення спірних господарських операцій з позивачем та не впливає на формування позивачем податкового кредиту у липні, серпні 2010 року.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП "Еко-Віта", судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з ПП "Еко-Віта", фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Крім того, як було вірно встановлено апеляційним судом, нікчемність угод повинно встановлюватися з огляду на приписи цивільного законодавства України в судовому порядку, а не шляхом зменшення за актом перевірки податкового кредиту з ПДВ у платника податку, який має належним чином оформлені податкові накладні, всі належні первинні документи, які доводять реальність вчинення господарської операції та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, тим більше, що СО "Енерготорг" з ПП "Еко-Віта" мали відносини з січня по грудень 2010 року, а СДПІ порушення з посиланням на нікчемність договорів в цілому зафіксувало вибірково лише в липні та серпні 2010 року, тим самим підтвердивши дійсність договорів.

Слід зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

З урахуванням викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Донецьку Державної податкової служби відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.