ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/74737/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) , -
встановила:
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) .
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2009 позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_2 перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 2006 по 2007 роки. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі -2733, 30грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було задоволено частково. Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2009 скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з 09.07.2007 по 31.12.2007.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV (3367-15) внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (3235-15) , відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18.11.2004.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга Судді О.І. Гаманко А.Ф. Загородній