Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавського окружного адміністративного суду, третя особа - суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. про визнання дій незаконними, -

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду, третя особа - суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. про визнання дій незаконними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

У касаційній скарзі, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про направлення справи для продовження розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що ОСОБА_2 оскаржує дії судді та суду з приводу розгляду адміністративного спору, тобто, фактично позивачем ставиться питання про оскарження процесуальних дій та рішень судді.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суди виходили з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно положень частини 2 вказаної статті до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльність Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями статті 129 Конституції України визначено, що судові рішення суддів і дії, а також бездіяльність суддів з питань відправлення правосуддя, пов'язані з підготовкою та розгляду справ у судових інстанціях, виконання судових рішень, підлягають оскарженню в апеляційному або касаційному порядку, а не шляхом звернення їх у інший суд, при відправленні правосуддя. Рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 (v006p710-01) № б-рп/2001 визнано, що процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належить до процесуального законодавства України.

Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Крім того, законом, яким регламентується порядок розгляду звернень громадян, непередбачено оскарження процесуальних дій судді, оскільки, скарги на дії, бездіяльність, рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному, відповідно, Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) , Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) , Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) (в частині апеляційного чи касаційного оскарження), Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10) .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки заявленими позовними вимогами ОСОБА_2 оскаржує процесуальні дії і рішення судді, тобто, при здійсненні суддею правосуддя, а не при виконанні владних управлінських функцій, і відповідно, вони не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства..

Згідно статті 55 Конституції України в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність суддів, якщо ці акти, дії, бездіяльність належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії судді в процесі судового провадження.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що зазначений спір не підлягає розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, оскільки згідно статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів на розгляд таких спорів, не поширюється.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавського окружного адміністративного суду, третя особа - суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. про визнання дій незаконними - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.