Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді Загороднього А.Ф.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області, третя особа - начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області Вдовиченко Віктор Володимирович, про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області, третя особа - начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області Вдовиченко Віктор Володимирович, про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних підстав.

Судами було встановлено, що з 01 березня 2006 року ОСОБА_2 обіймав посаду завідуючого сектору організаційної діяльності судів та судової статистики територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області.

16 січня 2012 року Головою Державної судової адміністрації України затверджено штатний розпис територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області на 2012 рік, а 18 січня 2012 року начальником територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області видано наказ № 4 "Про введення в дію структури та штатного розпису на 2012 рік". Згідно зазначеного штатного розпису, штатна чисельність працівників територіального управління ДСА України в Рівненській області становить 15 одиниць.

Крім того, для забезпечення існування всіх напрямів діяльності відповідно до нової структури, напрям діяльності щодо організаційного забезпечення діяльності судів, судової статистики та інформаційних технологій був забезпечений шляхом передбачення посад головного спеціаліста організаційного забезпечення діяльності судів, судової статистики та головного спеціаліста інформаційних технологій.

На виконання зазначеного наказу, 20 березня 2012 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Рівненській області видано наказ № 23-к про звільнення ОСОБА_2 з посади завідувача сектору організаційного забезпечення діяльності судів та судової статистики ТУ ДСА України в Рівненській області згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання.

Частинами 1, 2 статті 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно частини 2 статті 40 Кодексу звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при звільненні працівника у зв'язку із реорганізацією підприємства і скороченням чисельності штату, власник або уповноважений ним органом одночасно з попередженням про звільнення пропонує працівнику іншу роботу в разі її наявності.

На виконання вимог частини 1 статті 49-2 Кодексу законів про працю України, 18 січня 2012 року ОСОБА_2 був попереджений про майбутнє звільнення з займаної посади, у зв'язку із скороченням його посади.

Також, 12 березня 2012 року позивачу було запропоновано вакантну посаду провідного спеціаліста з діловодства, контролю та роботи зі зверненнями територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області з окладом згідно штатного розпису з 19 березня 2012 року, з якою позивач погодився.

Проте, незважаючи на погоджену ОСОБА_2 пропозицію переведення на іншу посаду та неодноразові нагадування зі сторони працівника кадрового підрозділу та начальника територіального управління, заяву про переведення на іншу посаду позивачем написано не було, що свідчить про невикористання ним свого права про залишення на роботі.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що згода державного службовця на переведення на іншу посаду у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, є необхідною умовою для переведення на іншу посаду, однак підставою для видачі наказу про переведення на іншу посаду є заява державного службовця, оформлена у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 731 (731-98-п) , а саме: виконана та підписана власноручно, із зазначенням дати виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що при звільненні ОСОБА_2, відповідачем не було допущено порушень вимог статей 40, 43, 49-2 Кодексу законів про працю України, і відповідно, спірний наказ Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області від 20 березня 2012 року № 23-к прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області, третя особа - начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області Вдовиченко Віктор Володимирович, про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.