Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -Стахановська ОДПІ)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010

у справі № 2а-5108/10/1270

за позовом відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" (далі -Товариство)

до Стахановської ОДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та про стягнення суми.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010 № 0000082301/0, згідно з яким структурному підрозділу Товариства - Стахановському шахтобудмонтажному управлінню визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 62 275 грн. (у тому числі 51896 грн. за основним платежем та 10379 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 у позові відмовлено з тих мотивів, що нараховані, однак фактично невідшкодовані Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не підлягають включенню до валових витрат платника.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюваний акт індивідуальної дії визнано протиправним та скасовано. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні витрати відповідають визначенню валових витрат у розумінні пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому зазначені витрати підлягають врахуванню при визначенні бази оподаткування податку на прибуток незалежно від їх фактичної виплати.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду зі спору як скасоване помилково.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Судами під час розгляду справи встановлено, що підставою для донарахування оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток став висновок податкового органу про необґрунтоване включення Стахановським шахтобудмонтажним управлінням Товариства до складу валових витрат витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які підлягали відшкодуванню, однак не були фактично відшкодовані органам Пенсійного фонду України.

За змістом підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Пунктом 16 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів належить, зокрема, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1, 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04) , підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В силу вимог пункту 6.9 Інструкції не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

З наведених законодавчих положень випливає, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають обов'язковий характер, а тому суми таких витрат, нараховані (сплачені) платником податку у відповідному розмірі з метою оподаткування прирівнюються до збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та включаються до складу валових витрат платників податку на прибуток відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому з огляду на обов'язковість та безспірність цих витрат вони враховуються при визначенні бази оподаткування податку на прибуток й за умови їх нарахування, без проведення фактичної виплати.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано апеляційним судом, а його висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області відхилити.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 у справі № 2а-5108/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.