Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі -СДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010

у справі № 2а-3167/09/5/0170

за позовом закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" (далі -Товариство)

до СДПІ

та Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим,

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010, уточнені позовні вимоги задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.08.2008 № 0000012340/0, від 11.09.2008 № 0000012340/1, від 27.11.2008 № 0000012340/2 та від 05.02.2009 № 0000012340/3, згідно з якими позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2008 року в розмірі 530 370 грн.

На вказані судові акти СДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник зазначає про систематичне придбання позивачем товару (металопродукції) через ланцюг постачання, на кожному етапі якого неможливо встановити факт надмірного надходження ПДВ до бюджету, та просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13.08.2008 № 0000012340/0 було прийнято за наслідками проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за січень 2008 року з урахуванням матеріалів перевірок, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

Так, в акті від 06.08.2008 № 799/23-4/32785994/148, складеному за наслідками проведення цієї перевірки, податковою інспекцією зазначено, що від'ємне значення ПДВ в оспорюваній сумі виникло у позивача за наслідками придбання металопродукції через постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Єврометал»- по ланцюгу постачання; при перевірці учасників спірних ланцюгових поставок неможливо встановити факт надмірного суми цього податку до бюджету в зв'язку з банкрутством та (або) ліквідацією окремих учасників ланки.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції послалися на дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку формування від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Наведений висновок судів відповідає нормам чинного податкового законодавства.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону (168/97-ВР) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведених положень Закону (168/97-ВР) випливає, що за відсутності обставин, які виключають право платника на одержання податкової вигоди, від'ємне значення ПДВ, обчислене за цими правилами, підлягає поверненню платникові.

У свою чергу, правила формування податкового кредиту, викладені у пункті 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дають підстави для висновку про те, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Однак, як встановлено судами за наслідками дослідження наявних у справі доказів, у розглядуваному випадку існування відповідних обставин податковим органом не доведено; реальність виконання операцій з поставки позивачеві металопродукції в рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Єврометал» податковим органом не заперечується.

Фактично, заперечуючи проти відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ, пред'явлених йому до сплати названим постачальником у ціні поставленої продукції, ДПІ посилається на відсутність доказів виконання своїх зобов'язань зі сплати цього податку учасниками ланцюгової поставки.

Однак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Товариством незаконної податкової вигоди, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а тому несплата ними податкових зобов'язань до бюджету не є підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди покупця.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів щодо незаконності оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 у справі № 2а-3167/09/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.