2а-1598/10/0870 Про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавчо встановленого порядку зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 27.02.2013 Прийняття

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2010 у позові відмовлено з мотивів правомірного притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 5010 грн. за порушення законодавчо встановленого порядку зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюваний акт індивідуальної дії визнано протиправним та скасовано. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі зберігання алкогольних напоїв за місцем здійснення торгівлі, то таке місце зберігання не підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду як скасовану помилково.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне її задовольнити з урахуванням такого.

Судами під час розгляду справи встановлено, що державною податковою адміністрацією у Запорізькій області було проведено перевірку належного позивачеві кафе за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 17.02.2010. В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено наявність у приміщенні кафе на зберіганні алкогольних напоїв на загальну суму 3310 грн. та тютюнових виробів вартістю 44 грн. без внесення цього приміщення до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Наведені обставини стали підставою для застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 5010 грн. згідно з оспорюваним рішенням.

У розгляді цієї справи суди обґрунтовано відхилили як неспроможні доводи СПД ОСОБА_1 щодо відсутності у відповідача повноважень на застосування оспорюваного штрафу.

Так, за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (481/95-ВР) щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану з проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів; веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

Отже, ДПІ відповідає визначенню іншого органу, уповноваженого застосовувати штрафні санкції за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а тому доводи позивача щодо прийняття відповідачем оспорюваного рішення поза межами визначених законом повноважень є юридично безпідставними.

Що ж стосується доведеності факту вчинення порушень, виявлених перевіркою, то в цій частині колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, який послався на наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом десятим частини другої статті 17 названого Закону.

Згідно з частинами тридцятою, тридцять першою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (z0670-02) .

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Наведені у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначення місця торгівлі як місця реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, та місця зберігання як місця, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, не дають підстави для висновку про взаємовиключність цих місць.

Тобто відповідно до положень законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, якщо алкогольні напої зберігаються безпосередньо у приміщенні, де здійснюється їх продаж, то таке приміщення (як місце здійснення торгівлі) вважається і місцем зберігання таких напоїв та повинно бути внесеним до Єдиного реєстру згідно із заявою суб'єкта підприємницької діяльності за місцезнаходженням місця зберігання.

Подальші зміни до законодавства, згідно з якими статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною тридцять шостою, відповідно до якої суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, не спростовують вказаного висновку.

Зазначена редакція Закону, що набрала чинності з 16.06.2010 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», є свідченням зміни правового регулювання щодо порядку внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних та тютюнових виробів.

За таких обставин суд першої інстанції цілком об'єктивно погодився із законністю застосування до СПД ОСОБА_1 оспорюваної суми штрафних санкцій, у зв'язку з чим у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування правильної та обґрунтованої постанови Запорізького окружного адміністративного суду зі спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010 у справі № 2а-1598/10/0870 скасувати.

3. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2010 у справі № 2а-1598/10/0870 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.