Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

секретар судового засідання: Пилипчук Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: начальник Головного управління МВС України в Харківській області Крижанівський С.В. про поновлення на службі в органах внутрішніх справ

за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року, -

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом і просив скасувати наказ ГУМВС України в Харківській області від 24 березня 2008 року №153-о/с про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України, поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору БНОН Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та стягнути з відповідача грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року позов задоволено частково. Скасовано наказ начальника ГУ МВС України в Харківській області від 24 березня 2008 року №153-о/с. Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України. Стягнуто на користь позивача 18640,52 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року це судове рішення залишено без змін.

Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року і прийняти нове судове рішення -про відмову у позові, зокрема, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом. Зазначає, що позивач протягом тривалого часу не зґявлявся на службу і не надав листки непрацездатності.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з таких підстав.

Судами встановлено, що наказом начальника ГУМВС України в Харківській області від 24 березня 2008 року №153-о/с позивача звільнено в запас за п.п.«є»п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивач був відсутнім на службі з поважних причин, оскільки він перебував на лікуванні у лікувальному закладі, що підтверджується відповідними документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 17 березня по 18 березня 2008 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в поліклініці ГУМВС України в Харківській області, а 19 березня 2008 року листок звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність був закритий. Згідно довідки Баранівської амбулаторії Валківського району Харківської області № 157 від 29 березня 2008 року та карти хворого стаціонару на дому, позивач звертався до даного закладу охорони здоров'я та з 19.03.2008р. по 29.03.2008 р. пройшов курс лікування стаціонару на дому.

Відтак, правильним є висновок суду про те, що позивач був відсутнім на службі з поважних причин.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України від 22.02.2006р. № 3460-IV (3460-15) «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі -Дисциплінарний статут).

За визначенням, яке містить у статті Дисциплінарного статуту (3460-15) , службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

У відповідності до статті 5 цього Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Судами встановлено, що відповідачем при застосуванні до ОСОБА_1 крайнього заходу дисциплінарного впливу не було дотримано вимоги статті 14 Дисциплінарного статуту, враховано не всі обставини і причини невиходу на службу, не прийнято до уваги попередню задовільну роботу позивача на займаних посадах.

Відтак, висновок судів про наявність підстав для скасування наказу про звільнення і поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ є обґрунтованим.

Правильним є і висновок судів про те, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у строки визначені законом.

Так, статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.