Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: управління Служби Безпеки України в Полтавській області про перерахунок пенсії

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 8 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року, -

У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом і просив: визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії; зобов'язати відповідача обчислити пенсію з часу звільнення з військової служби з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-ІV (3591-15) ) і виплатити суму недоплаченої пенсії.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 8 липня 2009 року позов задоволено. Визнано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії неправомірним. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії позивачеві з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-ІV (3591-15) ) з часу звільнення з військової служби в органах СБУ. Зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, перерахованої, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-ІV (3591-15) ) з часу звільнення з військової служби в органах СБУ.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року це судове рішення залишено без змін.

Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове - про відмову у позові.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 30 грудня 2008 року звільнений з військової служби в органах Служби Безпеки України на пенсію з вислугою 27 років на військовій службі. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 31 грудня 2008 року призначило позивачеві пенсію за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням пункту «а» частини 1 статті 13 цього ж Закону у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення. При призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідач керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) .

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Підпунктом 4 пункту 29 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) були внесені зміни до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, в частині третій слова «за останньою штатною посадою перед звільненням»виключено та доповнено її словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) положення підпункту 4 пункту 29 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при обчисленні пенсії військовослужбовців застосуванню підлягає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) (в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV (3591-15) ).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести обчислення пенсії в порядку та розмірах, передбачених ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від 04.04.2006 року, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний адміністративний суд, правильно виходив з того, що після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) , яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) положення пункту 29 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року (107-17) «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідач при призначенні пенсії мав керуватися положеннями вказаного Закону.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами першої і апеляційної інстанцій було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 8 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.