Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про скасування рішення за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року,

В січні 2011 року Акціонерне товариство «Український інноваційний банк»звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, в якому просило скасувати рішення № 16 від 11 січня 2011 року про застосування фінансових санкцій за порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року, позов задоволено. Скасовано рішення № 16 від 11 січня 2011 року винесене начальником Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про застосування фінансових санкцій за порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Акціонерне товариство «Український інноваційний банк»про накладення штрафу у розмірі 6616,68 грн. за видачу коштів для виплати заробітної плати без одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати страхових внесків.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на підставі направлення від 25 жовтня 2010 року № 140 проведено планову перевірку Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод»(далі також ДП «171 Чернігівський ремонтний завод») з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей про застрахованих осіб до органів Пенсійного фонду за період з 24 квітня 2009 року по 11 листопада 2010 року. В ході проведення перевірки було встановлено, що за період з 20 травня 2009 року по 15 липня 2009 року Чернігівською філією Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»було видано кошти на заробітну плату Державному підприємству «171 Чернігівський ремонтний завод»на суму 19850,00 грн. без одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати страхових внесків на банківські рахунки Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на суму 6616,68 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 12 листопада 2010 року складено Акт № 146, на підставі якого 11 січня 2011 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова прийнято рішення № 16 про застосування фінансових санкцій за порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а саме, за видачу коштів для виплати заробітної плати без одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати страхових внесків на банківські рахунки Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова), яким накладено на позивача штраф в розмірі 6616,68 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності правових підстав в Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова для винесення оскаржуваного рішення № 16 від 11 січня 2011 року про застосування фінансових санкцій, оскільки з наявних в матеріалах справи копій грошових чеків вбачається, що кошти на виплату заробітної плати в період з 20 травня 2009 року по 15 липня 2009 року Державному підприємству «171 Чернігівський ремонтний завод»не видавались, а тому з боку установи банку відсутні порушення вимог ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону (1058-15) нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно з пунктом 3 глави 1 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року N 337 (z0768-03) (чинної на час виникнення спірних правовідносин) до обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку 14 до цієї Інструкції (z0768-03) . Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою.

Відповідно до копій грошових чеків, наявних в матеріалах справи, кошти ДП «171 Чернігівський ремонтний завод»були отримані не на виплату заробітної плати, а на господарські потреби відповідно до оформлення та символів при заповненні грошових чеків.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало