Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги,

У січні 2009 року позивачка звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. Посилалась на те, що в порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) їй сплачено щорічну грошову допомогу у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною пенсією за віком. Просила визнати дії відповідача протиправними та стягнути недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік.

Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 23 січня 2009 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка має статус вдови інваліда війни, у зв'язку з чим відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на одержання разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватись 5 травня) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, вказану допомогу отримувала у розмірах, що не співвідносились з мінімальною пенсією за віком. Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області позивачці за 2008 рік була виплачена вказана допомога в розмірі 170 грн.

Частиною другою статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня вдовам інвалідів війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яку згідно статті 17-1 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за 2008 рік, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що вказана щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачці в розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, чинних на час проведення виплат. Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" інвалідам війни передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Таким чином, до 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Враховуючи положення Конституції України (254к/96-ВР) щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

На час виплати позивачці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році відповідач діяв відповідно до діючого законодавства. Рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі і у суб'єкта владних повноважень після їх прийняття не виникло додаткових зобов'язань по перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Таким чином, підстав для стягнення з відповідача недоплаченої щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2008 рік, виплаченої позивачці у зменшеному розмірі, ніж встановлений законом розмір виплат інвалідам війни, немає, оскільки управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

З таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому обґрунтовано скасував постанову суду першої інстанції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення -без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.