Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів -Розваляєвої Т.С. Мороза В.Ф. при секретарі -Рудик Т.О. за участю представників:ОСОБА_5 -ОСОБА_6 ТОВ "Полтаватехпром ЛТД" - Гловацький О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012 р.у справі № 2а-1670/7275/11 за позовом ОСОБА_5 до 1. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, 2. Державної служби інтелектуальної власності України треті особи 1. ТОВ "Полтаватехпром ЛТД", 2. ДП "Український інститут промислової власності" про визнання дій неправомірними

ОСОБА_5 звернувся з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, в якому, із врахуванням поданих заяв про уточнення та доповнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Державного департаменту інтелектуальної власності при організації приймання заявки на винахід № 2001129128 від 19.06.2003 року; організації проведення її експертизи та прийнятті рішення про відмову у видачі патенту оформленому «остаточним висновком експертизи….»НОМЕР_1 від 14.06.2011 року;

- скасувати рішення про відмову у видачі патенту НОМЕР_1 від 14.06.2011 року;

- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності видати патент на винахід за заявою на винахід №200112128 від 19.06.2003 року;

- стягнути з Державної служби інтелектуальної власності моральну шкоду у сумі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що попередній висновок кваліфікаційної експертизи за №37657/з від 19.10.2009 винесений відповідно до заявки позивача від 06.03.2002р., що є неіснуючою, не направлення позивачу попереднього рішення позбавило його права на надання змін та додаткових матеріалів, а тому рішення про відмову у видачі патенту фактично призвело до затвердження незаконно складеного попереднього висновку кваліфікаційної експертизи від 19.10.2009р. Також позивач вказував на довготривалість проведення експертизи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.12.2001 ОСОБА_5 подано заявку на видачу деклараційного патенту України на винахід "Навантажувальний пристрій", яку зареєстровано за № 2001129128. За результатами проведення формальної експертизи вказаної заявки 24.01.2002р. прийнято рішення про видачу ОСОБА_5 деклараційного патенту на винахід "Навантажувальний пристрій".

15.04.2002 Державним департаментом інтелектуальної власності видано ОСОБА_5 за заявкою № 2001129128 деклараційний патент на винахід "Навантажувальний пристрій" НОМЕР_2.

Позивачем було подано клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи винаходу за заявкою № 2001129128. 19.03.2003 року Державним підприємством "Український інститут промислової власності" по заяві №2001129128 від 27.12.2001 завершено проведення патентного пошуку для визначення рівня техніки з використанням патентно-інформаційної бази закладу експертизи, про що складено звіт про інформаційний пошук. 19.06.2003 року позивачем на запит Державного підприємства "Український інститут промислової власності" було змінено назву приладу на "прилад перевірки працездатності обліку електроенергії".

Поряд з цим, 07.10.2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаватехпром ЛТД" подало до відповідача клопотання про проведення експертизи деклараційного патенту на винахід НОМЕР_2 на його відповідності умовам патентоздатності. 03.11.2003 року відповідачем був зроблений висновок за результатами експертизи на відповідність запатентованого винаходу умовам патентноздатності, проведеної за клопотанням ТОВ "Полтаватехпром ЛТД", згідно із яким запатентований винахід НОМЕР_2 не відповідає умові патентноздатності "новизна".

11.11.2003 року відповідачем за результатами попереднього висновку про невідповідність винаходу був зроблений висновок про невідповідність винаходу умовам патентоздатності. 23.02.2004 року було прийнято рішення про відмову у видачі патенту за заявкою № 2001129128 від 27.12.2001 року з підстав не внесення змін заявником і (або) не подання додаткових матеріалів у зв'язку із одержанням ним попереднього рішення про відмову у видачі патенту на винахід від 11.11.2003 року НОМЕР_4 у строк, встановлений частиною 16 статті 16 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Рішенням Апеляційної палати відповідача за результатами розгляду заперечення позивача на наведене вище рішення воно було скасовано та матеріали заявки № 2001129128 повернуті на кваліфікаційну експертизу.

20.07.2005 року Укрпатентом за результатами кваліфікаційної експертизи був складений попередній висновок про невідповідність винаходу умовам патентноздатності.

Як вбачається з листа від 22.08.2005р. Державного підприємства "Український інститут промислової власності" з урахуванням ухвали апеляційного суду м. Києва від 24.05.2004р. Укрпатент відкликав попередній висновок від 20.07.2005р. та припинив експертизу винаходу за заявкою № 2001129128.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2008 року було скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2005 року за нововиявленими обставинами та відповідачем відновлено діловодство за заявкою від 27.12.2001 року №2001129128.

19.10.2009 року за результатами кваліфікаційної експертизи, проведеної відповідачем був складений попередній висновок про те, що винахід не відповідає умовам патентоздатності, як промислова придатність, новизна та винахідницький рівень.

За результатами розгляду Апеляційною палатою відповідача наведеного вище висновку кваліфікаційної експертизи від 19.10.2009 року надана відповідь про відсутність правових підстав для розгляду заперечення на заявку.

24.02.2010 року Укрпатентом було направлено позивачу повідомлення про припинення розгляду заявки на винахід (корисну модель) № 2001129128 від 27.12.2001 у зв'язку з ненаданням відповіді на попередній висновок від 19.10.2009 року.

У відповідності до листа від 23.12.2010р. Укрпатенту, діловодство за заявкою позивача було поновлено і йому надавалась можливість надати мотивовану відповідь і надіслати відкориговані матеріали на попередній запит кваліфікаційної експертизи від 19.10.2009р.

14.06.2011 заступником голови Державного департаменту інтелектуальної власності затверджено остаточний висновок про невідповідність винаходу НОМЕР_2 (за заявкою № 2001129128) умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи, який набув статусу рішення про відмову у видачі патенту на винахід від 14.06.2011 НОМЕР_1.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач і звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Відповідно до абзаців 15, 16 статті 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід; деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.

У відповідності до ч.1 ст. 26 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" (далі - Закон) власник деклараційного патенту на винахід з метою перетворення деклараційного патенту на винахід у патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою видано деклараційний патент, заяву на проведення кваліфікаційної експертизи заявки.

На підставі ч.18 ст. 16 Закону, якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.

Приписами статті 16 Закону передбачено, що під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повідомлення, запити та висновки. під час кваліфікаційної експертизи заявки на винахід заклад експертизи має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, а також запропонувати змінити формулу одержання ним запиту або копій патентних матеріалів. що протиставлені заявці.

Якщо заявник у встановлений строк не надасть матеріали на запит закладу експертизи або мотивоване клопотання щодо продовження цього строку, заявка вважається відкликаною.

На додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, поширюється порядок, визначений частиною четвертою цієї статті.

Частиною 18 статті 16 Закону якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності зазначених у висновку недоліків.

Частинами 1, 3 статті 16 Закону передбачено, що під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повідомлення, запити та висновки. при цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рішення Установи після її затвердження Установою. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику.

Аналізуючи матеріали справи та зазначені вище положення законодавства колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що приймання заявки позивача та організація проведення експертизи відбувалось у відповідності до наведених вище норм чинного законодавства.

Доводи скаржника щодо незаконного залучення до рішення про відмову у видачі патенту «технічної документації»безпідставно отриманої відповідачем від комерційної структури -ТОВ "Полтаватехпром ЛТД" не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Частиною другою ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності.

Відповідно до зазначеної норми Закону ТОВ "Полтаватехпром ЛТД" і звернулась до закладу експертизи 07.10.2003р. з клопотанням про проведення експертизи винаходу запатентованого за деклараційним патентом НОМЕР_2 на його відповідність умовам патентоздатності.

09.10.2003р. ТОВ "Полтаватехпром ЛТД" листом від 08.10.2003р. № 78 з метою врахування при проведенні експертизи надало закладу експертизи документи, в яких немає посилань на обмежений доступ.

Відповідно до п. 9.4 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки № 197 від 15.03.2002р. (z0364-02) , ТОВ "Полтаватехпром ЛТД" як особі, що подала клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу на відповідність умовам патентоздатності був наданий висновок про невідповідність запатентованого винаходу умовам патентоздатності НОМЕР_3, відповідно до якого заявлений винахід був визнаний таким, що не відповідає умовам патентоздатності.

Стосовно посилань скаржника на навмисне зволікання відповідача щодо розгляду його заявки, то колегія суддів зазначає, що на строки розгляду заявки позивача про проведення кваліфікаційної експертизи вплинули результати розгляду відповідних судових справ та відношення самого позивача до результатів розгляду заявки, який неодноразово оскаржував висновки експертизи, звертався до суду, оскаржував судові рішення.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій ст. 19 КАС України, оскільки в позовній заяві позивач сам зазначив адресу: АДРЕСА_1.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на відсутність повноважень у відповідача, оскільки згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію урядових органів" від 28.03.2011 року №346 (346-2011-п) Державний департамент інтелектуальної власності визначений як орган, що ліквідується. Пунктом 2 зазначеної вище постанови визначено, що урядові органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Водночас, державну реєстрацію відповідача припинено - 23.11.2011 року, а дата прийнятого оскаржуваного рішення - 14.06.2011 року.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судова колегія вважає касаційну скаргу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.