Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

при секретарі Сперкач Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про нарахування та виплату коштів,

У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про нарахування та виплату коштів.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача недоплачене грошове забезпечення за службу понад встановлений законодавством робочий час за весь період несення служби з 15 березня 2003 року по 12 грудня 2005 року в сумі 33 204,96 грн.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року, позов задоволено. Стягнуто з відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на користь недосплачене грошову забезпечення за службу понад встановлений законодавством робочий час за весь період несення служби з 15 березня 2003 року по 12 грудня 2005 року в сумі 33 204,96 грн з вирахуванням аліментів в розмірі 1/4 частини на користь ОСОБА_3. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 1502, 40 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення суду першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 15 березня 2003 року по 12 грудня 2005 року проходив службу у відділі зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на посаді помічника начальника оперативного чергового чергової частини та на посаді начальника штабу відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

На думку позивача, у вказаний період відповідачем не в поновному розмірі проводився з ним розрахунок грошового забезпечення за службу понад встановлений законодавством робочий час.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» від 14.09.1991 року №197 (197-91-п) при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням. Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій правильно виходили з відомостей табелів відпрацьованого позивачем часу за період з лютого по грудень 2004 року та з січня по листопад 2005 року, а також з висновку судової бухгалтерської експертизи від 20 лютого 2008 року № 489ц. Суди дійшли вірного висновку, що кількість відпрацьованих годин, зазначених в табелях за звітний період ОСОБА_2, не відповідають фактично відпрацьованому часу, який відмічено в журналах служби нарядів за 2004-2005 роки та журналах місцезнаходження особового складу відділу зони ЧАЕС за 2003-2005 роки.

За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про нарахування та виплату коштів -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.