Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року

у справі № 2а-11847/09/2670

за позовом Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання протиправними дій та податкових повідомлень-рішень, -

Дочірнє підприємство "Поліграфічний комбінат "Зоря" (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000031506/0 від 29 липня 2009 року та № 0000031506/1 від 14 вересня 2009 року, визнати протиправними дії відповідача щодо самовільного зарахування переплати з податку на прибуток в розмірі 16 529,00 грн. в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000031506/0 від 29 липня 2009 року та № 0000031506/1 від 14 вересня 2009 року, а також зобов'язати його поновити незаконно списану суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 529,00 грн. та внести відповідні зміни до облікової картки ДП "ПК "Зоря".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва щодо самовільного зарахування переплати з податку на прибуток ДП "ПК "Зоря" в розмірі 16 529,00 грн. в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000031506/0 від 29 липня 2009 року та № 0000031506/1 від 14 вересня 2009 року. В задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000031506/0 від 29 липня 2009 року та № 0000031506/1 від 14 вересня 2009 року відмовлено. Судові витрати в розмірі 1,70 грн. присуджено на користь ДП "ПК "Зоря" за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток ДП "ПК "Зоря", за результати якої складено акт № 2770/15-6 від 22 липня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031506/0 від 29 липня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 346 099,00 грн. (330 570,00 грн. -основний платіж, 16 529,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031506/1 від 14 вересня 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ), пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (z0271-03) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку із заниженням суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 330 570,00 грн.

Крім того, судами встановлено, що 22 грудня 2008 року позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за одинадцять місяців 2008 року, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, в якій визначено суму податкового зобов'язання звітного періоду в розмірі 92 642,00 грн.

09 лютого 2009 року ДП "ПК "Зоря" подано декларацію з податку на прибуток за 2008 рік, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, в якій визначено суму податкового зобов'язання звітного періоду в розмірі 0,00 грн.

В подальшому, 08 травня 2009 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за одинадцять місяців 2008 року, в якому визначено суму переплати, нараховану у зв'язку з виправленням помилки, в розмірі 330 570,00 грн.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III (2181-14) ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з пунктом 17.2 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Отже, Законом № 2181-III (2181-14) не передбачено одночасного виправлення платником помилки у складі декларації, що подається за наступний податковий період, та подання платником уточнюючого розрахунку на суму виявлених помилок.

Проте, як встановлено судами, ДП "ПК "Зоря" виправлено допущені ним помилки двічі: шляхом врахування їх в декларації з податку на прибуток за 2008 рік та шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за одинадцять місяців 2008 року.

З огляду на викладене, є обґрунтованими доводи судів попередніх інстанцій про те, що зменшення позивачем суми податкового зобов'язання в розмірі 330 570,00 грн. уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за одинадцять місяців 2008 року призвело до створення неправомірно сформованої переплати та, відповідно, заниження суми податкового зобов'язання, оскільки, помилки, що виправлялись ДП "ПК "Зоря" в уточнюючому розрахунку, вже враховано ним в декларації з податку на прибуток за 2008 рік.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправними дій відповідача щодо самовільного зарахування переплати з податку на прибуток в розмірі 16 529,00 грн. в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000031506/0 від 29 липня 2009 року та № 0000031506/1 від 14 вересня 2009 року, оскільки, здійснивши самовільне зменшення суми переплати позивача з податку на прибуток на суму штрафних (фінансових) санкцій відповідач фактично стягнув неузгоджену суму податкового зобов'язання, що є порушенням підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .