Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної реєстраційної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" звернулось в суд з позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О., в якому просило: визнати незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. щодо відмови у державній реєстрації права власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4 за позивачем; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про відмову у державній реєстрації від 07.06.2013 року № 2968265; зобов'язати Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права власності на вищевказаний майновий комплекс за позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані ти, що 07.06.2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєв О.О. прийняв неправомірне рішення № 2968265 про відмову у державній реєстрації права власності на майновий комплекс позивача, що розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4, з підстав не передбачених законом.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. щодо відмови у державній реєстрації права власності на майновий комплекс, що розташований за адресою Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4 на підставі прийнятої 22.05.2013 року заяви ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" № 1261182. Скасоване рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про відмову у державній реєстрації № 2968265 від 07.06.2013 року, яким відмовлено ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" у державній реєстрації права власності на майновий комплекс, що розташований за адресою Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України в установленому законодавством порядку повторно розглянути прийняту 22.05.2013 року заяву ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" № 1261182 разом з доданими до неї документами. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна реєстраційна служба України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" створене для ведення на комерційних засадах господарської діяльності з метою отримання прибутку та зареєстроване Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області 13.02.2001 року.

Згідно свідоцтва про право власності № 36 від 09.07.2010 року ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" належить на праві приватної власності майновий комплекс, що розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4. Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Михайлинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 07.07.2010 року №40.

Генеральний директор ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" 22.05.2013 року звернувся до державної реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4 .

Згідно картки прийому заяви № 2495939 позивач надав наступні документи: свідоцтво про право власності № 36 від 09.07.2010 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 16472398 від 20.05.2013 року, статут товариства від 24.10.2011 року, наказ № 1 к від 01.07.2010 року .

Відповідно до положень наказу Міністерства юстиції України № 607/5 від 02.04.2013 року "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" (z0534-13) державною реєстраційною службою Козятинського міськрайонного управління юстиції заяву позивача від 22.05.2013 року направлено за належністю до Державної реєстраційної служби України.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєв О.О., 07.06.2013 року керуючись ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року (703-2011-п) , прийняв рішення № 2968265 про відмову у державній реєстрації права власності (форма власності - приватна) на майновий комплекс, що розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4, за ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія" у зв'язку з тим, що подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Задовольняючи позовні вимоги в частині суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення державного реєстратора про відмову в проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі п. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", через ненадання позивачем рішення виконавчого комітету Михайлинської сільської ради Козятинського району Вінницької області, на підставі якого позивачу видане свідоцтво про право власності на майновий комплекс не узгоджується з вимогами діючого законодавства. При цьому, зважаючи на ненадання суду оригіналів документів, що надавались позивачем згідно картки прийому заяви № 2495939, відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав. Крім того, у ч. 4 вказаної статті визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі п. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме в зв'язку з тим, що позивачем не надано рішення виконавчого комітету Михайлинської сільської ради Козятинського району Вінницької області, на підставі якого позивачу видане свідоцтво про право власності на майновий комплекс, розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4.

У відповідності до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Разом із тим, до переліку встановленого вище вказаною постановою Кабінету Міністрів України необхідних документів для проведення державної реєстрації не входить рішення органів місцевого самоврядування про видачу свідоцтва на право власності.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно положень ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" подання документів для державної реєстрації прав та їх обтяжень не в повному обсязі є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а не для відмови у реєстрації.

У відповідності до п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (703-2011-п) (чинного на момент виникнення правовідносин), державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Зважаючи на те, що приймаючи рішення про відмову у реєстрації державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. послався на неподання позивачем документів, які не передбачені Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , або Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, колегія суддів погоджується з висновками судів стосовно відсутності у державного реєстратора законних підстав для відмови у державній реєстрації.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права власності за позивачем на майновий комплекс, розташований за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Широка Гребля, вул. Заводська, 4, судами вірно було зазначено, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачений ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачає комплекс дій, які повинні бути проведені в тому числі державним реєстратором під час розгляду відповідної заяви. Крім того, згідно ч.4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. В даному випадку суд не може підміняти інші органи влади та зобов'язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту.

Враховуючи викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.