Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Розваляєвої Т.С.; Сороки М.О.; Черпіцької Л.Т.; Чумаченко Т.А., здійснивши розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Літинський молочний завод» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2012 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства «Літинський молочний завод» про стягнення економічних санкцій,

Постановою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2012 року скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а у справі ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Вирішено стягнути з ПрАТ «Літинський молочний завод»1 649 250 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (нездійснення декларування зміни оптово-відпускних цін на масло вершкове з вмістом жиру 72,5 відсотка).

Відповідач подав заяву про перегляд Верховним Судом України рішення касаційного суду у цій справі.

Як на підставу здійснення такого перегляду, заявник посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України положень пункту 1 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222 (1222-2007-п) (далі - Порядок № 1222).

Зокрема, заявником додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Классік»до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про скасування рішення, а також від 3 квітня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Жашківскьий маслозавод»до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про скасування рішення.

У наведених ухвалах, на думку заявника, касаційний суд по іншому, ніж у оскаржуваній постанові, застосував норми матеріального права.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи щодо наявності підстав для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1222 (1222-2007-п) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) цей Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Як вбачається з рішення касаційного суду, про перегляд якого йдеться, та доданих заявником рішень Вищого адміністративного суду, у них має місце неоднакове застосування вищенаведеної норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення цього позову, касаційний суд виходив з того, що декларуванню підлягає зміна оптово-відпускних цін на масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка включно. Оскільки відповідач не здійснив такого декларування на масло з вмістом жиру 72,5 відсотка, - суд дійшов висновку про правомірність застосованих Інспекцією санкцій.

В той же час, у доданих заявником рішеннях Вищий адміністративний суд України дійшов протилежного висновку, зазначивши, що такому декларуванню підлягає зміна ціни на масло, жирність якого не перевищує 72,4 відсотка. При цьому касаційний суд послався на наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 квітня 2005 року N 101, яким затверджено ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови». Згідно наведеного стандарту масло класифікується залежно від масової частки жиру на категорії 61,5-72,4 % (бутербродне); 72,5-79,9 % (селянське); 80,0-85,0 % (екстра).

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства ( КАС) України (2747-15) таке неоднакове застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є підставою для допуску справи до перегляду Верховних Судом України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Допустити до провадження у Верховному Суді України справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства «Літинський молочний завод»про стягнення економічних санкцій.

Ухвала оскарженню не підлягає.