Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Ізмаїльська Райсільгосптехніка" на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року у справі № 2а-40/11/1510 за позовом відкритого акціонерного товариства "Ізмаїльська Райсільгосптехніка" до комунального підприємства "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю Ізмаїлського міжрайонного прокурора про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У квітні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Ізмаїльська Райсільгосптехніка" звернувся в суд з позовом до комунального підприємства "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю Ізмаїлського міжрайонного прокурора, в якому просило: визнати незаконними дії комунального підприємства "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" по державній реєстрації права власності і скасування державної реєстрації права власності на 21/125 частину нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1, які складаються з: літ. Н-1 - СТО автомобільна площею 1238,5кв.м.; літ. Л-1 - пекарня глинобітна - 241,2кв.м.; літ. П-1 - готельний комплекс цегляний - 230,2кв.м.; літ. Р-1 - навіс; літ. С-1 - контора цегляна - 44,3кв.м.; літ. Х-1 - будівля - 58,2кв.м..; літ. - О-1 - вбиральня; літ. М-1 - споруда цегляна - 185,2кв.м.; літ. - Р-2 - склад - 307,6кв.м.; літ. Р - склад - 307,6кв.м.; літ. О-2 - вбиральня за ОСОБА_2, ОСОБА_4 від 18 грудня 2009 року, реєстраційний номер 10632298 та зобов'язання комунального підприємства "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на зазначену 21/125 частину нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1, за відкритим акціонерним товариством "Ізмаїльська Рай сільгосптехніка", реєстраційний номер 10632298.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ВАТ "Ізмаїльська Райсільгосптехніка" та ОСОБА_2, ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу вказаних приміщень за умовами якого право власності переходить після оплати всієї суми за договором. Разом з тим, право власності на нерухоме майно було зареєстроване до оплати всієї суми за договором.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями відкрите акціонерне товариство "Ізмаїльська Райсільгосптехніка" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.12.2003 р. між ВАТ "Ізмаїльська Рай сільгосптехніка" та ОСОБА_2, ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу 21/125 частини нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яг Ізмаїльського району по АДРЕСА_1.

Згідно п. 2 договору від 24.12.2003 р. покупці сплачують суму договору - 160765,46 грн. до 2010 року, при цьому продавцем до підписання договору отримано 32280 грн.

Відповідно до наданих квитанцій та платіжних доручень покупці остаточну суму коштів -128485,46грн. сплатили 09.12.2009 р., тобто до 2010 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а реєстратор відновивши запис про державну реєстрацію нерухомого майна діяв в межах наданих повноважень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Судами встановлено, що рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_2, ОСОБА_4 на 21/125 частини приватної спільної часткової власності було прийняте відповідачем 27.04.2005 р. на підставі договору купівлі-продажу (реєстр № 2296 від 24.12.2003 р.) посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_5

Реєстратором 18.12.2009 р. помилково була скасована реєстрація права власності на 21/125 частину нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1. за ОСОБА_2, ОСОБА_4 і в цей же день 18.12.2009 р. реєстратором реєстрація права власності на 21/125 частину нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2. ОСОБА_4 була відновлена.

Згідно п. 4.7. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року №7/5 (z0067-03) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при виявленні помилок у записі реєстратор зобов'язаний внести зміни до запису або скасувати помилково зроблений запис. При внесенні змін до запису змінюються лише окремі значення запису. Операція скасування полягає в анулюванні відповідного запису в цілому. Скасування запису виконується в послідовності: спочатку скасовуються записи про права власності на даний об'єкт, а потім, у разі необхідності, скасовується запис про об'єкт. Скасований запис не може бути поновлений. Після здійснення скасування запису реєстратор створює новий запис і проводить нове внесення реєстраційної інформації.

Отже, реєстратор пересвідчившись, що 18.12.2009 р. помилково був здійснений запис про скасування права власності на 21/125 частину нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2. ОСОБА_4 правомірно 18.12.2009р. створив новий запис про реєстрацію права власності на 21/125 частину нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, ОСОБА_4

Тобто, з 2005 року спірне майно постійно та безперервно зареєстроване за ОСОБА_2, ОСОБА_4

ВАТ "Ізмаїльська Рай сільгосптехніка" 08.09.2005 р. отримало витяг з реєстру прав власності про реєстрацію права власності за ОСОБА_2, ОСОБА_4 на нерухоме майно 21/125 частини нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі - продажу (реєстр № 2296 від 24.12.2003 р.) посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_5

Крім того, листом КП "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" №1550 від 19.12.2007 р. голові правління ВАТ "Ізмаїльська Райсільгосптехніка" також повідомлено, що власниками нежилих будівель, які розташовані в селі Саф'яни Ізмаїльського району по АДРЕСА_1, є ОСОБА_2, ОСОБА_4

Відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції закону, яка діяла, на момент виникнення правовідносин) - адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивач, оскаржуючи реєстрацію права власності за третіми особами, без поважних причин пропустив строк звернення до суду, що відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) виключає можливість задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ізмаїльська Райсільгосптехніка" відхилити.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.