Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року у справі № 2а-4936/10/1470 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання неправомірною бездіяльності, скасування та визнання незаконним припису, -

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Миколаївського обласного управління у справах захисту прав споживачів, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача при розгляді його скарги від 29.06.2009 р., та визнати незаконним і скасувати припис від 23.07.2009 р. про зобов'язання усунення недоліків взуття, а при неможливості повернути гроші за неякісний товар.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою від 29.06.2009 р., але останній відповідним чином на скаргу не відреагував, необхідних дій (перевірки) не вчинив, а прийнятий за результатами розгляду скарги припис не захищає (не відновлює) права позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 27.06.2009 р. звернувся до відповідача зі скаргою про те, що він придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 туфлі чоловічі, які виявилися неякісними, просив розглянути скаргу і вчинити відповідні заходи.

Відповідач 23.07.2009 р. виніс стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припис, яким зобов'язав усунути недоліки взуття, а при неможливості усунення недоліку повернути гроші за неякісний товар. В разі необхідності встановлення причини втрати якості взуття - в триденний строк організувати та провести експертизу зазначеного товару в присутності заявника.

На виконання припису 29.07.2009 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проінформував відповідача про те, що на підставі п.1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" фізична особа-підприємець ОСОБА_2 усунула виявлений протягом гарантійного терміну недолік взуття.

Листом від 29.07.2010 р. №3-328/2 відповідач повідомив позивача, про винесений припис, та про те, що фізична особа -підприємець ОСОБА_2 його виконала, а саме провела безкоштовний гарантійний ремонт товару.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що Миколаївським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів при розгляді скарги позивача від 29.06.2009 р., винесений припис від 23.07.2009 р. на підставі та в межах повноважень, у спосіб передбачений законодавством України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Відповідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Згідно ч.4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника).

Судами встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виконаний оскаржуваний припис, права позивача щодо якості придбаного товару відновлені.

Таким чином, відповідачем виконані всі необхідні встановлені законом заходи щодо захисту порушеного права позивача.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності Миколаївського обласного управління у справах захисту прав споживачів при розгляді скарги позивача від 29.06.2009 р., та визнання незаконним та скасування припису від 23.07.2009 р.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.