Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Голяшкін О.В. (доповідач),

Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма 707»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису від 28 вересня 2012 року №237,-

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Норма-707»звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису від 28 вересня 2012 року №237 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, винесений за результатами проведеної позапланової перевірки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про неправомірні дії відповідача по складанню акта перевірки та припису, оскільки вимоги п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» не порушені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма-707» задоволено; скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 28 вересня 2012 року № 237.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що зазначені відповідачем в акті перевірки та приписі порушення норм ДБН не підтверджені та спростовані наданими позивачем документами.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 28 вересня 2012 року проведена позапланова перевірка ТОВ «Норма-707» щодо законності виконання будівельних робіт з будівництва медмаркету за адресою: м.Донецьк, Київський район, вул.Артема, за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 вересня 2012 року, згідно якого перевіркою встановлено, що на об'єкті будівництва відсутня проектна документація, журнал авторського та технічного нагляду, загальний журнал робіт, журнал спеціальних робіт та ін., що є порушенням п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», а також відсутній договір оренди земельної ділянки, містобудівні умови та обмеження забудови.

За результатами позапланової перевірки відповідачем видано припис від 28 вересня 2012 року №237 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Даним приписом відповідач вимагає негайно зупинити будівельні роботи з будівництва медцентру по вулиці Артема у м.Донецьку до усунення виявлених порушень.

Позивач листом від 01 жовтня 2012 року просив відповідача скасувати припис від 28 вересня 2012 року за №237, долучивши при цьому документи: договір оренди земельної ділянки від 23 грудня 2008 року, декларацію про початок виконання будівельних робіт від 15 червня 2012 року, декларацію про початок виконання підготовчих робіт від 07серпня 2012 року, загальний журнал робіт з зауваженнями контролюючих органів, журнал авторського нагляду, журнал бетонних робіт, акти на приховані роботи, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 14 червня 2012 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з п.п.1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (3038-17) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль -сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (553-2011-п) , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку (553-2011-п) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Права посадових осіб інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачені у п.11 Порядку (553-2011-п) .

Як встановлено п.12 Порядку (553-2011-п) , посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно до п.16 Порядку (553-2011-п) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Пунктом 17 Порядку (553-2011-п) встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до вимог п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», на кожному об'єкті будівництва належить:

вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює, генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4;

складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного приймання відповідних конструкцій за формою, наведеною у додатку М;

складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання;

оформляти виконавчу документацію -комплекс робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінами у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником;

вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини;

після завершення будівництва об'єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» (687-14) та «Положенням про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури», паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку з ДБН В.2.-31.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, представником позивача у судовому засіданні були надані документи: загальний журнал робіт з зауваженнями контролюючих органів, журнал авторського нагляду, журнал бетонних робіт та акти на приховані роботи.

Також судами встановлено, що на підставі рішення Донецької міської ради від 21 листопада 2008 року № 25/139, між Донецькою міською радою та ТОВ «Норма-707» 23 грудня 2008 року укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.п.3, 4 вказаного договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування, земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 141013690:00:026:0377) для будівництва та подальшої експлуатації будівлі медмаркету (магазин з продажу медичної техніки). Загальна площа земельної ділянки -0,1999 га. Строк дії договору оренди -до 21 листопада 2018 року. Вказаний договір є чинним.

З урахуванням дійсності договору оренди судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені посилання відповідача на втрату сили відкликаними Головним управлінням містобудування і архітектури містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

18 червня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області зареєстровано декларацію №ДЦ08312099382 ТОВ «Норма-707» про початок виконання будівельних робіт з будівництва медмаркету по вул.Артема в Київському районі м.Донецька, код об'єкта 1130.1, категорія ІІІ.

07 серпня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області зареєстровано декларацію №ДЦ 03012134551 ТОВ «Норма-707» про початок виконання підготовчих робіт з будівництва медмаркету по вул.Артема в Київському районі м.Донецька.

Отже, як вірно відзначено судами, наведені в акті перевірки від 28 вересня 2012 року факти порушення позивачем п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» спростовані у судовому засіданні, тому суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що вимоги припису відповідача від 28 вересня 2012 року №237 про зупинення підготовчих та будівельних робіт через відсутність виконавчої та проектної документації є передчасними і необґрунтованими.

За вказаними обставинами колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного припису від 28 вересня 2012 року № 237 як неправомірного.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на неналежне оформлення та заповнення позивачем загального журналу робіт та журналу авторського нагляду колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки підставою для винесення оскаржуваного припису було не наявність у виконавчій документації недоліків, а їх відсутність, що позивачем спростовано.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.