Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі № 2а-1159/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію "Газети "Обзор", засновником якої було ТОВ "Видавництво "Телеграаф Ньюз Медіа", припинене без правонаступництва 16 грудня 2009 року; зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити відповідні дії та перереєструвати "Газету "Обзор" на нового засновника - редакцію "Газети "Обзор" в особі головного редактора ОСОБА_1; визнати недійсним свідоцтво про перереєстрацію газети "Економічні відомості щоденна газета" на ТОВ "Медіа Інвест Груп" від 15 січня 2009 року; зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити відповідні дії та перереєструвати газету "Економічні відомості щоденна газета" на нового засновника - редакцію газети "Економічні відомості щоденна газета" в особі головного редактора ОСОБА_1; зобов'язати Міністерство юстиції України надати позивачу повні та зрозумілі тлумачення стосовно статті 43-1 КзПП України та правомірності і застосування щодо звільнення з посади головного редактора газети "Економічні відомості щоденна газета" 7 квітня 2008 року; зобов'язати Міністерство юстиції України надати позивачу повні та зрозумілі тлумачення стосовно п. 8 Положення, затвердженого наказом за підписом міністра юстиції В.Онопенка № 43 від 28.06.1993 р., та правомірності його застосування щодо звільнення з посади головного редактора газети "Економічні відомості щоденна газета" 7 квітня 2008 року; зобов'язати Міністерство юстиції України надати позивачу повні та зрозумілі тлумачення стосовно статті 81 ЦПК України та правомірності вимог оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення у справах за цивільними позовами під час розгляду апеляційних та касаційних скарг і зал про перегляд у цих справах.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 17 серпня 2008 року був перереєстрований друкований засіб масової інформації "Газета "Обзор". Директор ТОВ "Видавництво Телеграаф Ньюз Медіа", яке є засновником та видавцем друкованого ЗМІ -"Газета "Обзор" 24 грудня 2008 року видав наказ № 154-ОК про припинення випуску вказаної газети.

Крім того, судом було встановлено, що позивач звертався до Мінюсту України із заявами про перереєстрацію друкованого ЗМІ -"Газета "Обзор", надавши ОСОБА_1 статус співзасновника редакції газети. За наслідками розгляду вказаної заяви відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перереєстрації "Газета "Обзор" у зв'язку з відсутністю заяв від засновника ТОВ "Телеграф Ньюз Медіа" про визнання свідоцтва про державну реєстрацію недійсним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем надані відповіді на всі скарги позивача. Крім того, ст. 18 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" передбачений вичерпний перелік підстав для здійснення реєструючим органом перереєстрації друкованого засобу масової інформації, який не підлягає розширеному тлумачення, а саме зміна засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

При цьому відсутність заяви засновника друкованого засобу масової інформації "Газета "Обзор" про припинення випуску друкованого засобу унеможливлює здійснення перереєстрації вказаного друкованого засобу масової інформації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" у заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо).

При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і документів.

Про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації зобов'язаний (зобов'язані) відповідно повідомити реєструючий орган у місячний термін.

Згідно ст. 18 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинений за рішенням засновника (співзасновників) або суду.

Засновник (співзасновники) має право припинити випуск видання у випадках і порядку, передбачених установчим договором або статутом редакції чи іншим договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією.

Суд припиняє випуск видання у разі порушення частини першої статті 3 цього Закону або ліквідації юридичної особи, яка є засновником видання. Про своє рішення суд повідомляє відповідний реєструючий орган.

На підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації реєструючий орган визнає свідоцтво про його державну реєстрацію недійсним.

Вилучення тиражу чи окремої його частини допускається тільки за рішенням або вироком суду, які набрали чинності.

Таким чином, у відповідача відсутній обов'язок отримувати згоду позивача на здійснення перереєстрації видання "Економічні відомості щодення газета", оскільки останній не є засновником вказаного друкованого засобу масової інформації.

Суди також вірно зазначили про необґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства юстиції України надати позивачу повні та зрозумілі тлумачення стосовно статті 43-1 КзПП України та правомірності і застосування щодо звільнення з посади головного редактора газети "Економічні відомості щоденна газета" 7 квітня 2008 року; зобов'язання Міністерство юстиції України надати позивачу повні та зрозумілі тлумачення стосовно статті 81 ЦПК України та правомірності вимог оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення у справах за цивільними позовами під час розгляду апеляційних та касаційних скарг і зал про перегляд у цих справах, з огляду на наступне.

Судами було встановлено, що відповідачем надані відповіді на усі подані позивачем скарги, а саме листами від 13.01.2011 року №034268026; від 25.11.2010 року №С-30062-26 та від 20.01.2011 року №034801. А тому, враховуючи ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", яка встановлює обов'язок органів державної влади надавати відповіді на звернення громадян, суди прийшли до вірного висновку про відсутність порушень положень чинного законодавства про звернення громадян з боку Мінюсту України.

Крім того, безпідставними є позовні вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України надати позивачу повні та зрозумілі тлумачення стосовно п. 8 Положення, затвердженого наказом за підписом міністра юстиції В.Онопенка № 43 від 28.06.1993 р., та правомірності його застосування щодо звільнення з посади головного редактора газети "Економічні відомості щоденна газета" 7 квітня 2008 року, оскільки судами було встановлено, що із зазначеною заявою до відповідача позивач у встановленому чинним законодавством порядку не звертався.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.