ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" лютого 2013 р. м. Київ К-55351/09
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді-доповідача Гордійчук М.П.
суддів: Гончар Л.Я., Конюшка К.В.,
при секретарі: Рідзевській І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ "Люкском", ТОВ "Мікроприм" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у справі за позовом Благодійної організації "Фонд пам'яті "Бабин Яр" до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", третя особа ТОВ "Мікроприм", ТОВ "Люкском" про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2008 року Благодійна організація "Фонд пам'яті "Бабин Яр" звернулася до окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування рішення відповідача про державну реєстрацію права власності ТОВ «Люкском»на об'єкт незавершеного будівництва громадського фізкультурно-оздоровчого-розважального комплексу загальною площею 5676,3 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1; визнання нечинним та скасування реєстраційного посвідчення № 000904 відповідача від 14.03.2008 року, виданого ТОВ «Люкском»; зобов'язання відповідача скасувати запис про державну реєстрацію права власності ТОВ «Люкском» на об'єкт незавершеного будівництва громадського фізкультурно-оздоровчого-розважального комплексу загальною площею 5676,3 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1.
Позов вмотивовано тим, що відповідач під час здійснення ним 14.03.2008 року державної реєстрації права власності ТОВ "Люкском" на об'єкт незавершеного будівництва громадського фізкультурно-оздоровчо-розважального комплексу по АДРЕСА_1 порушив встановлений законодавством України порядок проведення такої реєстрації. Так, відповідачем перед державною реєстрацією не було здійснено інвентаризацію об'єкту нерухомості по АДРЕСА_1, в результаті чого було здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "Люкском" на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться по АДРЕСА_2, за адресою АДРЕСА_1. Позивач вважає, що відповідач самовільно присвоїв об'єкту незавершеного будівництва адресу, що виходить за межі його компетенції. Вказані порушення призвели до того, що відповідач прийняв незаконне рішення про державну реєстрацію прав ТОВ "Люкском", реєстраційне посвідчення від 14.03.2008 року за № 00904 є незаконним, а зроблений відповідачем запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "Люкском" підлягає скасуванню. Позивач обґрунтовує порушення його прав тим, що він набув у власність об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_2, однак в результаті здійснення відповідачем незаконної реєстрації права власності на вказаний об'єкт за іншою особою та за іншою адресою, він позбавлений можливості здійснити реєстрацію свого права власності на набутий ним у власність об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_2.
Постановою оружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року, позов задоволено.
Судові рішення вмотивовані тим, що судами встановлено порушення відповідачем порядку прийняття рішення здійснити державну реєстрацію права власності ТОВ "Люкском" на об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 та перевищення відповідачем при цьому своєї компетенції. Разом з тим, видане відповідачем 14.03.2008 року на підставі такого незаконного рішення реєстраційне посвідчення № 000904 про право власності ТОВ "Люкском" на об'єкт нерухомості також є незаконним.
Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, треті особи по справі - ТОВ "Люкском", ТОВ "Мікроприм" звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами. В касаційних скаргах міститься прохання про скасування судових рішень по справі, як таких, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишення позову без розгляду.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.03.2008 року відповідач здійснив державну реєстрацію права власності ТОВ "Люкском" на об'єкт незавершеного будівництва громадського фізкультурно-оздоровчо-розважального комплексу загальною площею 5676,3 кв. м., що розташований в АДРЕСА_1. За результатами реєстрації ТОВ "Люкском" було видане реєстраційне посвідчення № 000904 та внесено запис в реєстрову книгу за № 8871-П. Реєстрація була здійснена на підставі рішення постійно діючого третейського суду при громадській організації "Всеукраїнське авторське товариство" від 24.12.2007 року, рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2008 року, ухвали постійно діючого третейського суду при громадській організації "Всеукраїнське авторське товариство" від 13.03.2008 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2008 року у справі № 35/69 відповідача було зобов'язано на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" у справі № 4/16-2007 від 24.12.2007 року зареєструвати право приватної власності на об'єкт незавершеного будівництва громадського фізкультурно-оздоровчо-розважального комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складається з чотирьох поверхів загальною площею внутрішніх приміщень: 5676,3 кв. м. за ТОВ "Люкском" та присвоїти даному об'єкту відповідну літеру.
Отже, відповідач 14.03.2008 року здійснив державну реєстрацію права власності ТОВ "Люкском" на об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 та присвоїв даному об'єкту номер 46-г на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2008 року у справі № 35/69.
24.03.2005 року гр. ОСОБА_2 придбав у ТОВ "Інтерліс", що вбачається з нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу об'єкт незавершеного будівництва (недобудоване нерухоме майно), а саме недобудовану нежитлову будівлю фізкультурно-оздоровчого комплексу, яка являє собою одноповерховий будинок з чотирьох-поверховою цегляною вставкою всередині нього, загальною площею 6280 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
01.08.2005 року гр. ОСОБА_2 подарував Благодійній організації "Фонд пам'яті "Бабин Яр" об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_2 і фактично передав його за актом прийому-передачі благодійного внеску -об'єкта незавершеного будівництва -недобудованої нежитлової будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу від 01.08.2005 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2008 року договір дарування від 01.08.2005 року було визнано дійсним згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, а 18.08.2008 року було здійснено його державну реєстрацію у Державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом від 18.08.2008 року.
Проте, здійснити державну реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_2 на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 здійснити не вдалося. Відмова була мотивована тим, що відповідач 14.03.2008 року здійснив державну реєстрацію права власності об'єкту незавершеного будівництва громадського фізкультурно-оздоровчо-розважального комплексу загальною площею 5676,3 кв. м. за ТОВ "Люкском". Одночасно його було повідомлено, що перевіркою інвентаризаційних справ було встановлено, що об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_2 та об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1, 46 г є одним і тим же об'єктом нерухомості.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій послалися на вимоги Порядку державної реєстрації права власності на нерухоме майно та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року (1952-15)
, якими регулюється державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15)
, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно з п. 1. 13. "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02)
, реєстрація прав проводиться у такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
Пунктом 3.3. "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" (z0157-02)
передбачено, що підставою для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно є, зокрема, не проведення інвентаризаційних робіт або якщо вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 3.6. "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" (z0157-02)
реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше або яке не було зареєстровано відповідно до цього Закону, за рішенням державного реєстратора прав про державну реєстрацію права власності відкривається розділ Державного реєстру прав. Розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором прав у разі: знищення об'єкта нерухомого майна; поділу або об'єднання об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до п. 1.3. Розділу ІІ "Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві", затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року № 74/74 (ra0074023-02)
, первинна реєстрація -це така реєстрація, коли відомості про реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомого майна вперше вносяться до міського державного реєстру. При проведенні запису в реєстрову книгу об'єкту присвоюється черговий реєстровий номер у книзі.
Відповідно до п. 1.4.-1.5. Розділу ІІ "Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві", після проведення первинної реєстрації Бюро здійснює реєстрацію всіх змін у правовому стані цього об'єкта, тобто, проводить поточну реєстрацію. Поточна реєстрація - це реєстрація в міському державному реєстрі переходу права власності від одних власників до інших. Поточна реєстрація прав власності на об'єкт нерухомого майна проводиться в тій самій реєстровій книзі і під тим самим реєстровим номером, за яким проводилась первинна реєстрація. Об'єкт нерухомого майна не може бути зареєстрований в Бюро, якщо не проведена його первинна реєстрація.
Проте, судами було встановлено, що відповідачем було порушено процедуру здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, так як законодавство передбачає необхідність спочатку провести інвентаризацію об'єкту нерухомості, а потім здійснити його державну реєстрацію. Вказане порушення порядку державної реєстрації призвело до того, що відповідачем було на один і той же об'єкт нерухомого майна заведено два інвентаризаційні номери та відкрито дві реєстраційні справи.
Також у відповідача відсутні повноваження присвоєння нових поштових адрес у м. Києві, такими повноваженнями наділені місцеві державні адміністрації.
Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 24 вересня 2008 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2009 року у справі № 45/192 задоволено позов Благодійної організації "Фонд пам'яті "Бабин Яр" та визнано право власності Благодійної організації «Фонд пам'яті «Бабин Яр» на об'єкт незавершеного будівництва (недобудоване нерухоме майно), а саме: недобудовану нежитлову будівлю фізкультурно-оздоровчого комплексу, яка представляє собою одноповерховий будинок з чотирьох-поверховою цегляною вставкою всередині нього, загальною площею 6280 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2. Зобов'язано ТОВ «Люкском», ТОВ «Мікроприм»повернути Благодійній організації «Фонд пам'яті «Бабин Яр»об'єкт незавершеного будівництва (недобудоване нерухоме майно), а саме: недобудовану нежитлову будівлю фізкультурно-оздоровчого комплексу, яка представляє собою одноповерховий будинок з чотирьох-поверховою цегляною вставкою всередині нього, загальною площею 6280 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2.
За змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги ТОВ "Люкском", ТОВ "Мікроприм" залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 КАС України.