Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді-доповідача Гордійчук М.П.

суддів: Гончар Л.Я., Конюшка К.В.,

при секретарі: Рідзевській І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Вента. ЛТД" до Дніпропетровської митниці, третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У лютому 2008 року ТОВ «Вента. ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з проханням визнати податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 3 від 21.01.2010 року недійсним в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 310 625 грн. 65 коп. та скасувати його, визнати рішення Дніпропетровської митниці № 3 від 21.01.2010 року недійсним в частині застосування штрафних санкцій щодо податку на додану вартість в сумі 155 312 грн. 82 коп. та скасувати його.

Позов вмотивовано перевищенням відповідачем своїх повноважень при прийнятті оскаржених рішень, відсутністю доказів допущених порушень позивачем при здійсненні митного оформлення товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Судове рішення вмотивовано тим, що у позивача відсутні підстави щодо визнання недійсними та скасування спірного податкового повідомлення, оскільки невірне зазначення ним у деклараціях коду товару призвело до несплати податкових зобов'язань за ввізним митом та податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010 року, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов задоволено.

Рішення апеляційного суду вмотивовано тим, що протягом 2007-2008 років митне оформлення товару позивачем здійснювалось на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію № 2851/2004, відповідно до якого код спірного товару згідно УКТ ЗЕД -3822000000, при цьому, термін дійсності даного Свідоцтва -до 28.05.2009 року. Тобто, якщо митний орган, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з відомостями щодо коду товарної номенклатури, то, з урахуванням норм п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 у відповідача не було правових підстав для прийняття податкового повідомлення про нарахування податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Дніпропетровська митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи ТОВ "Вента ЛТД", за наслідками чого складений акт № 1/10/110000001/21947206 від 11 січня 2010 року.

Перевіркою встановлено та зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про Митний тариф України» (2371-14) , п. п. 5.1.7. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанову КМУ від 17.12.2003 року № 1949 (1949-2003-п) «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податку на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 465 938 грн. 47 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 310 625 грн. 65 коп., за штрафними санкціями в розмірі 155 312 грн. 82 коп., про що позивачу було направлено спірне податкове повідомлення форми «Р»від 21.01.2010 року № 3.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов до висновку про задоволення позову, оскільки відповідно до п. п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, особа звільняється від оподаткування операції з поставки зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Відповідно до Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.12.2003 року (1949-2003-п) , міститься виріб - Реагенти діагностичні або лабораторні на підкладках і приготовлені, діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї згідно з кодом УКТЗЕД 3822 00 00 00, та співпадає з кодом виробу Laboratoire Innotech Snternational, Франція: тест-системи для визначення вагітності ВВ-ТЕST».

Відповідно до листа Державної митної служби України "Щодо застосування окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.03 року № 1949 (1949-2003-п) № 11/4-15/13879-ЕП від 07.12.2006 року, у разі, якщо текстовий опис та код виробу медичного призначення, визначеного в Переліку, тотожний коду та текстовому опису товару згідно УКТ ЗЕД, звільненню від оподаткування ПДВ підлягають всі товари, що належать до цього коду згідно Пояснень до УКТ ЗЕД.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити також, що пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Судами встановлено та не заперечується сторонами, що позивач здійснював митне оформлення цього товару з класифікацією товару в товарній позиції «3822». Підставою для такої класифікації підприємством зазначалось Свідоцтво про державну реєстрацію № 2851/2004, видане Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України, яке дійсне до 28.05.2009 року.

Вказане Свідоцтво підтверджує, що тест-системи для визначення вагітності ВВ-ТЕST є виробом медичного призначення.

Судом апеляційної інстанції також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в акті перевірки не вказано, на підставі чого було визначено новий код -3002 10 99 00 на спірний товар і з якої дати має застосовуватися цей код. Разом з тим, відповідач робить висновок про те, що з 30.12.2008 року слід здійснювати митне оформлення товару, ввезеного позивачем, під кодом «3002 10 99 00». При цьому, до 13.12.2008 року сторони проводили митне оформлення товару під кодом «3822 00 00 00», тобто, відповідач погоджувався з кодом, зазначеним в Свідоцтві про державну реєстрацію № 2851/2004.

Будь-яких доказів зміни коду товару до 30.12.2008 року відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що винесення відповідачем податкового повідомлення форми «Р»№3 від 21.01.2010 року щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 310 625 грн. 65 коп. та застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 155 312 грн. 82 коп. є неправомірним і з цим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 КАС України.