ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2013 року м. Київ К-6571/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
секретар судового засідання: Пилипчук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1356, військової частини А 0820, військової частини А 0215, треті особи: Міністерство фінансів України, Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, Міністерство оборони України про скасування наказів, поновлення на посаді і у військовому званні та стягнення грошового забезпечення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. У ході розгляду справи вимоги уточнив і просив:
- зобов'язати командира військової частини А 0215 скасувати наказ від 22 листопада 2006 року №98 та наказ від 7 грудня 2006 року № 274 в частині щодо звільнення і позбавлення військового звання;
- поновити його на займаній посаді у попередньому військовому званні з дня звільнення;
- визнати за ним право на одержання проіндексованого грошового забезпечення, яке він не отримав внаслідок звільнення, а саме: грошового утримання та премії з грудня 2006 р.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2007 рік; грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік; грошової премії до дня Збройних Сил України за 2006-2007 роки; одноразової грошової винагороди за 2006-2007 роки; грошової компенсації за невикористану відпустку за 2007 рік; грошової премії до дня авіації за 2007 рік; компенсації за невикористане котлове утримання по інженерно-технічній нормі харчування з грудня 2006 року;
- постанову суду в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність командира повітряного командування «Центр»- заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А 0820) та командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А 0215) щодо невжиття заходів по поновленню на посаді інженера групи регламенту та ремонту авіаційних двигунів техніко-експлуатаційної частини авіатехніки військової частини А 1356 та у військовому званні «капітан»ОСОБА_1 Скасовано наказ командира повітряного командування «Центр»- заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 22 листопада 2006 року №98 в частині виключення зі списків офіцерського складу Збройних Сил України капітана ОСОБА_1 та наказ командира військової частини А 1356 від 7 грудня 2006 року № 274 в частині звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили) і виключення зі списків особового складу всіх видів утримання ОСОБА_1 Зобов'язано командувача Повітряних Сил Збройних Сил України поновити позивача у військовому званні «капітан» та включити до списків офіцерського складу Збройних Сил України. Зобов'язано командира повітряного командування «Центр»- заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України поновити ОСОБА_1 на військовій службі на попередній або рівній посаді, з якої звільнений з 7 грудня 2006 року та нарахувати і виплатити йому грошове забезпечення з дня звільнення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У частині поновлення на посаді постанова суду допущена до негайного виконання.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2008 року постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2008 року скасовано та прийнято нову -про відмову в позові.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яка, на його думку, ухвалена відповідно до закону і скасована помилково. Зазначає, що ухвалою колегії суддів Військової судової колегії Верховного Суду України від 22 лютого 2008 року вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року визнано незаконним та скасовано, а тому відповідно до Указу Президента України «Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»та Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, він підлягає поновленню на службі на попередній посаді у колишньому військовому званні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді інженера групи регламенту та ремонту авіаційних двигунів техніко-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини А 1356 і мав військове звання «капітан».
Вироком військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року позивача визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 410 КК України та засуджено до 5 років позбавлення волі. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та за статтею 54 КК України позбавлено військового звання «капітан».
У зв'язку з набранням зазначеним вироком законної сили, наказом командира військової частини А 0820 від 22 листопада 2006 року №98 (по особовому складу) ОСОБА_1 було виключено зі списків офіцерського складу Збройних Сил України. Наказом командира військової частини А 1356 від 7 грудня 2006 року № 274 позивача було звільнено з військової служби у запас за п.п. «з»п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року (1053/2001)
(далі - Положення), та з 7 грудня 2006 року виключено зі списків особового складу військової частини.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 лютого 2008 року вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 21 серпня 2007 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.
Після скасування обвинувального вироку суду позивач неодноразово звертався до командира військової частини А 1356 та до командувача Повітряних Сил Збройних Сил України із заявами про вжиття заходів для поновлення його на військовій службі та на посаді з дня звільнення і поновлення у військовому званні, у задоволенні яких було відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із скасуванням ухвалою Верховного Суду України від 22 лютого 2008 року обвинувального вироку суду позивач, відповідно до частини першої пункту 30 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (1053/2001)
підлягає поновленню на службі у попередньому військовому званні з дати незаконного звільнення.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою скасування обвинувального вироку суду стало порушення процесуального закону, а кримінальну справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому підстави для поновлення позивача на службі відсутні.
Висновок суду апеляційної інстанції є помилковим з таких підстав.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їхня служба припиняється (розривається) у зв'язку із закінченням строку контракту або у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням чи у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, за віком, за власним бажанням, за станом здоров'я, через службову невідповідність, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення чи обмеження волі, позбавлення військового звання, позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту «з» пункту 63 Положення контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Таким чином, на час прийняття наказів про виключення зі списків Збройних Сил України капітана ОСОБА_1 та його звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з обвинувальним вироком суду) й виключення зі списків особового складу військової частини обвинувальний вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року щодо ОСОБА_1, за яким йому крім основного було призначено і додаткове покарання у вигляді позбавлення військового звання, набрав законної сили, а тому відповідачі, позбавляючи військового звання та звільняючи позивача з військової служби, діяли правомірно.
Разом з тим з моменту скасування ухвалою колегії суддів Військової судової колегії Верховного Суду України від 22 лютого 2008 року вироку військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 червня 2006 року та ухвали військового апеляційного суду Центрального регіону України від 21 серпня 2007 року у позивача виникло право на поновлення у попередньому військовому званні, на військовій службі та на одержання грошового утримання.
У зв'язку зі скасуванням судових рішень щодо ОСОБА_1 й направленням кримінальної справи щодо його обвинувачення на новий судовий розгляд, останній не набув права на відшкодування заробітку та інших грошових доходів внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду у зв'язку з відсутністю щодо нього виправдувального рішення суду чи рішення щодо закриття справи за реабілітуючими обставинами.
Питання поновлення у військовому званні, на військовій службі та посаді військовослужбовця врегульовані частиною першою пункту 30, частиною першою пункту 69 Положення та пунктами 3.15, 7.22 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 липня 2002 року № 237 (z0647-02)
(далі - Інструкція).
За змістом частини першої пункту 30 та частини першої пункту 69 Положення особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду або звільнені з посад, які вони займали, у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або закриття справи можуть бути поновлені у попередньому військовому званні, на військовій службі або на посадах.
Крім того, порядок поновлення у військовому званні у зв'язку зі скасуванням вироку суду встановлений пунктом 3.15 Інструкції, відповідно до положень якої поновлення осіб, яких позбавлено військових звань, у попередніх військових званнях у зв'язку зі скасуванням вироку суду, здійснюється наказами по особовому складу посадових осіб, яким надано право звільнення цих осіб з військової служби відповідно до пункту 73 Положення.
Суд першої інстанції обґрунтовано застосував порядок поновлення військовослужбовців на військовій службі (посаді), передбачений пунктом 7.22 Інструкції, відповідно до якого у разі визнання незаконним рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби, поновлення його на попередній або рівній посаді здійснюється наказом інстанції на ступінь вище від тієї, яка видала наказ про звільнення.
Отже, з моменту прийняття колегією суддів Військової судової колегії Верховного Суду України ухвали від 22 лютого 2008 року про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції припинила існування обставина, що стала підставою звільнення позивача. Саме з цього моменту він підлягав поновленню на військовій службі на попередній або рівній посаді, з якої був звільнений та набув право на виплату грошового забезпечення і включення до списку особового офіцерського складу Збройних Сил України.
Відтак, правильно дійшовши висновку про поновлення ОСОБА_1 у військовому званні, на військовій службі та нарахування грошового утримання, суд першої інстанції помилково задовольнив такі вимоги з дня звільнення -7 грудня 2006 року та скасував накази командира військової частини А 0820 від 22 листопада 2006 року № 98 (по особовому складу) та командира військової частини А 1356 від 7 грудня 2006 року № 274, які були видані відповідно до закону та на підставі вироку суду, який набрав законної сили.
Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 222, 223, 224, 225, 230 КАС України, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2008 року скасувати.
Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2008 року змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог про скасування наказу командира повітряного командування «Центр» - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 22 листопада 2006 року №98 в частині виключення зі списків офіцерського складу Збройних Сил України капітана ОСОБА_1 та наказу командира військової частини А 1356 від 7 грудня 2006 року № 274 в частині звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили) і виключення зі списків особового складу всіх видів утримання ОСОБА_1 Прийняти в цій частині нову постанову -про відмову у позові.
Абзац 5 резолютивної частини постанови викласти в такій редакції: «Зобов'язати командира повітряного командування «Центр»- заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України поновити ОСОБА_1 на військовій службі на попередній або рівній посаді, з якої він звільнений, та нарахувати і виплатити йому грошове забезпечення з 22 лютого 2008 року».
У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Кобилянський М.Г.
Судді: Амєлін С.Є.