Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16 червня 2011 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року

у справі № 2а-1016/11/2770

за позовом Підприємства об'єднання громадян "АВ і К Плюс"Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя,

за участю Прокуратури м. Севастополя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року, позов Підприємства об'єднання громадян "АВ і К Плюс"Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"(позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000280231 від 14 березня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Підприємства об'єднання громадян "АВ і К Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16 червня 2011 року, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Підприємства об'єднання громадян "АВ і К Плюс"Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт № 2/231/30746796/413/10 від 24 січня 2011 року.

В подальшому, у зв'язку з наданням позивачем заперечень на вказаний акт перевірки, на підставі листа Державної податкової адміністрації у м. Севастополі № 570/7/23-043 від 07 лютого 2011 року та у відповідності з приписами підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності застосування пільги відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), формування податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з несвоєчасною заміною Свідоцтва платника податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт № 18/23-1/30746796/1496/10 від 04 березня 2011 року.

На підставі висновків вказаних актів перевірок відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000280231 від 14 березня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 216 258,75 грн. (2 573 007,00 грн. -основний платіж, 643 251,75 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Проведеними перевірками встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 168/97-ВР у зв'язку з неправомірним застосуванням пільги з податку на додану вартість при здійсненні операцій із забезпечення контролю умов зберігання лікарських засобів, адміністрування реєстру лікарських засобів, забезпечення диспетчеризації товарних потоків, аутсорсингу, прокату медичного інвентарю, діагностики вірусних захворювань, маркетингу.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що фонд оплати праці інвалідів становить протягом звітного періоду менше 25 відсотків суми загальних витрат позивача на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва, а собівартість послуг (аутсорсинг, маркетинг, прокат) складає менше 8 відсотків від їх продажної вартості.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 168/97-ВР звільняються від оподаткування операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 875-XII (875-12) ).

Згідно із статтями 14-1, 14-2 Закону № 875-XII підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Порядок і критерії надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування, підстави для відмови в наданні такого дозволу та його скасування, а також порядок та умови надання позик, фінансової допомоги, дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

При цьому, пунктом 2 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1010 (1010-2007-п) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Порядок), передбачено, що дозвіл підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів надається за умови їх відповідності таким критеріям: 1) середньооблікова чисельність інвалідів, що працюють на підприємствах, в організаціях протягом попереднього звітного (податкового) періоду, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу; 2) фонд оплати праці інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, становить протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що належать до валових витрат виробництва; 3) сума витрат підприємства на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектувальних, складових частин, інших покупних товарів, які безпосередньо використовуються для виготовлення таких товарів, становить не менш як 8 відсотків продажної ціни товарів; 4) розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, в еквіваленті повної зайнятості повинен бути не менш як законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; 5) виконання підприємством, організацією рішень Комісії та регіональних комісій (крім підприємств, організацій, які звернулися вперше) з питань визначення механізму та порядку отримання пільг з оподаткування.

Поряд з цим, як встановлено судами, засновником та власником позивача є Севастопольська міська організація Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України". Також, в охоплений перевіркою період позивач мав дозволи на право користування пільгами з оподаткування, надані Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів на підставі відповідних рішень.

Відповідно до листа Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у м. Севастополі № 73 від 26 квітня 2011 року дозволи на право користування Підприємством об'єднання громадян "АВ і К Плюс" Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"пільгами з оподаткування надавались Комісією за умови відповідності позивача критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що фонд оплати праці інвалідів складав на підприємстві позивача за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року 62,19 відсотків, тобто не менше, ніж 25 відсотків загальних витрат на оплату праці, при наданні визначеного переліку послуг позивачем, а загальна кількість працюючих на підприємстві за вказаний період становила 47 осіб, які займали посади фасовщиків, провізорів аптечного складу, експедиторів, архіваріусів, операторів електронно-обчислювальних машин аптечного складу, лаборантів, інженерів-програмістів.

Встановлені судовими інстанціями обставини підтверджуються також висновком судової економічної експертизи № 27 від 28 березня 2012 року, проведеної в даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що з урахуванням приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для визнання його протиправним та скасування.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16 червня 2011 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16 червня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .