Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Олексієнка М.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області про перерахунок пенсії,

У серпні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що вона є працюючим пенсіонером і у липні 2010 року відповідачем було проведено перерахунок її пенсії, але з невірним застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік замість врахування цього ж показника за 2009 рік.

Посилаючись на те, що перерахунок пенсії відповідачем проведено з порушенням діючого законодавства, внаслідок чого пенсія їй виплачується не в повному обсязі, позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером та продовжує працювати. На підставі заяви позивача від 14 липня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області проведено перерахунок пенсії у відповідності до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний 2007 рік.

Як вбачається з позовних вимог, предметом спору є визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту -Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом 10 "б" пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-6 і визнання їх такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 цього Закону при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Таким чином, у частині 4 статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.

Отже, аналіз частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV показує, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац 4 частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV).

Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Колегія суддів зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями.

Як вбачається з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії за віком вже відбулося.

Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не її призначення, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник (Зс), що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.

Наведені обставини були правильно враховані судами попередніх інстанцій, які прийняли законні рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.