Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Олексієнка М.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік,

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що має статус учасника бойових дій і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області та відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Просить стягнути з відповідача разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік в сумі 2150,00 грн.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 5 жовтня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області здійснити перерахунок і виплату на користь позивача щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цього суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області і отримує щорічно до 5 травня разову грошову допомогу як ветеран війни - учасник бойових дій.

Відповідачем здійснено виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_4 як учаснику війни за 2009 рік у розмірі 340,00грн.

Частиною 5 статті 12 Закону від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ передбачено, що учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) № І0-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , положення пункту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема, інвалідам війни, тобто визнані неконституційними.

Таким чином, після 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) не зупинялася та не змінювалася дія ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволення позову, послався на положення ч. 2 ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", якими передбачено здійснення бюджетних видатків в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, та у відповідності бюджетних паспортів, а також надав перевагу підзаконному акту - постанові Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 №211 (211-2009-п) .

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з пріоритетності вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , дія статті 12 якого не була зупинена і мала юридичну силу.

Оскільки у 2009 році дія ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не зупинялася, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що у даних правовідносинах застосуванню підлягає саме Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , а не зазначена постанова Кабінету Міністрів України.

Наведені обставини були правильно враховані судом апеляційної інстанцій, який прийняв законне рішення про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.