Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до старшого помічника прокурора міста Ялта Щура Юрія Анатолійовича, третя особа Державне казначейство України, про встановлення відсутності повноважень, визнання дій і бездіяльності протиправними та стягнення моральної шкоди, -

У лютому 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати факт відсутності у старшого помічника прокурора міста Ялта Щура Ю.А. повноважень слідчого, визнання його дій і бездіяльності протиправними та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2008 року, провадження у даній справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу до Ялтинського міського суду на новий розгляд.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір по суті, суди як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що дана справа не є адміністративною.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконними дії старшого помічника прокурора, які вичинялися ним у межах кримінальної справи, порушеної за фактом перевищення службових повноважень посадовими особами Деражавного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт».

Таким чином, фактично заявник оскаржує дії прокурора в кримінальному процесі і виклик та допит особи провадяться з додержанням правил, встановлених приписами Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .

Статтею 236 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду в порядку кримінального судочинства.

Отже, повноваження прокурора при вчиненні окремої процесуальної дії регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) , що з урахуванням предмету позову виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які прийняли правильне рішення про закриття провадження у справі.

Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.