Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Голяшкін О.В.,

Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_5, про скасування рішення,-

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, в якому просила скасувати рішення відповідача від 26 жовтня 2007 року «Про скасування рішення виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району від 18 липня 2007 року №345 «Про дозвіл ПП «Лора» на переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1», як таке, що прийняте з порушенням норм права.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вказане рішення прийняте з порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в України» (280/97-ВР) .

Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Також судами зазначено про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач зазначає про порушення радою при прийнятті оскаржуваного рішення положень п.15 ч.1 ст.26, ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування»; вважає, що строк звернення до суду з адміністративним позовом не порушений.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Гвардійської селищної ради від 18 липня 2007 року №345 надано дозвіл ПП «Лора» на оформлення особового рахунку на ім'я ОСОБА_4 та укладення з нею договору найму житла за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням 11-ої сесії 5-го скликання Гвардійської селищної ради від 26 жовтня 2007 року скасовано рішення виконкому від 18 липня 2007 року №345.

Як встановлено ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частина 9 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. При цьому, відповідно до п.15 ч.1 ст.26 Закону, сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про скасування актів виконавчих органів ради лише з підстав їх невідповідності Конституції (254к/96-ВР) чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень, виключно на пленарних засіданнях.

У оскаржуваному рішенні Гвардійської сільської ради вказано, що підставою для скасування рішення виконавчого комітету від 18 липня 2007 року № 345 було його прийняття з порушенням ст. 65 Житлового кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Як встановлено ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що підставою для прийняття радою рішення від 26 жовтня 2007 року було те, що виконкомом рішення від 18 липня 2007 року № 345 було прийнято помилково, а згідно протоколу засідання житлової комісії виконкому Гвардійської селищної ради від 20 серпня 2007 року №8 після виїзду на місце та проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 було виявлено, що ОСОБА_4 за даною адресою не проживає, в квартирі мешкають сторонні особи.

При цьому, будь-яких обґрунтувань щодо порушення виконавчим комітетом при прийнятті рішення від 18 липня 2007 року № 345 положень ст. 65 Житлового кодексу України відповідачем не наведено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах наданих йому повноважень виходячи із передбаченого законом права ради на скасування актів виконавчих органів. Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції апеляційний суд також зазначив, що позивач втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

Разом з цим, питання про право користування житловим приміщенням не є предметом даного спору, оскільки предметом позовних вимог у даній справі є правомірність оскаржуваного рішення ради, яка відповідачем не доведена.

До того ж, як вбачається із матеріалів справи, спір про право ОСОБА_4 на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 розглядається в порядку цивільного судочинства Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АРК, третя особа -ОСОБА_7, про вселення та виселення та за зустрічним позовом Гвардійської селищної ради Сімферопольського району до ОСОБА_4, треті особи: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК, приватне підприємство «Лора», про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням і зобов'язання вчинити певні дії.

Стосовно висновків судів попередніх інстанцій про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт того, що позивач дізналася про порушення свого права 16 лютого 2009 року достеменно не підтверджується, позивач вказані обставини заперечує, копія оскаржуваного рішення Гвардійською селищною радою позивачу не надсилалася, у зв'язку з чим позивача не можна визнати таким, що пропустив строк звернення до адміністративного суду.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 про скасування рішення Гвардійської селищної ради від 26 жовтня 2007 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати рішення Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Респібліки Крим від 26 жовтня 2007 року «Про скасування рішення виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району від 18 липня 2007 року №345 «Про дозвіл ПП «Лора» на переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1».

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.