Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Олексієнка М.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії,

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 28 грудня 2010року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області і зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та доплату пенсії позивачу з урахуванням середньої заробітної плати за попередній 2009 рік, за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн., починаючи з 1 вересня 2010 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року було призначено до розгляду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та зобов'язано відповідача надати докази фактичного отримання рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2012 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області з підстав визнання неповажними причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з підстав порушення ним норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок і строки апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої цієї статті (в редакції, яка була чинною на час виникнення у особи права на апеляційне оскарження) Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2010 року Краснолуцьким міським судом Луганської області справу розглянуто у відкритому судовому засіданні. Представник відповідача був присутнім у судовому засіданні під час проголошення повного тексту судового рішення, проте апеляційну скаргу відповідачем подано тільки 8 листопада 2011 року.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач надав довідку, в якій зазначено, що строки на апеляційне оскарження пропущено у зв'язку тим, що спеціалісти юридичного відділу протягом січня -березня 2011 року знаходились у відпустках, на лікарняному та у відрядженнях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що причин пропуску процесуального строку, які б можна було визнати в якості поважних, представник відповідача не навів.

Належних мір для того, аби не пропустити строк на апеляційне оскарження відповідачем прийнято не було. Апеляційну скаргу подано 8 листопада 2011 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, який сплинув 10 січня 2011 року.

Зазначені обставини були правильно враховані судом апеляційної інстанції, який прийняв законне й обґрунтоване рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги зроблених судом апеляційної інстанції висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскарженого судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.